22 квітня у Нью-Йорку юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких виступила на 24-й сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Її промова пролунала у межах обговорення пункту 5(e) порядку денного — міжрегіонального, міжпоколінного та глобального діалогу на тему «Права жінок корінних народів».
«Сьогодні я виступаю від імені корінних кримськотатарських жінок з України. З 2014 року більшість представників кримськотатарського народу живуть в умовах міждержавного конфлікту, оскільки наша батьківщина була окупована російською федерацією», — зазначила на початку промови юристка КРЦ.
У своїй промові Людмила Коротких наголосила на серйозних порушеннях прав жінок корінного кримськотатарського народу в окупованому Криму.
«Жінки корінного народу стикаються з високим ризиком порушень прав людини та гендерно зумовленого насильства в умовах мілітаризації та збройного конфлікту, які поглиблюють соціальну, політичну та економічну незахищеність. За 11 років окупації щонайменше дев’ять кримськотатарських жінок з числа корінних народів зазнали політично вмотивованого кримінального переслідування, а три жінки з числа корінних народів були вбиті», – наголосила Людмила Коротких.
Вона також розповіла про нову хвилю переслідувань після початку повномасштабного вторгнення росії в Україні, що відбувся 24 лютого 2022 року.
«Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році та окупації нових територій кримськотатарські жінки, які компактно проживають у Херсонській та Запорізькій областях, також стали жертвами переслідувань з боку російських окупаційних сил. У зв’язку з цим ми вимагаємо від росії припинити дискримінацію та насильство щодо корінних кримськотатарських жінок і дівчат», — підкреслила Людмила Коротких.
Юристка КРЦ закликала всі держави, і передусім Україну, дотримуватися цих міжнародних рекомендацій і гарантувати участь жінок у всіх мирних і політичних процесах.
Повний текст виступу
Дякую, пані Голово!
Привітайте делегатів!
Дорогі сестри і брати з числа корінних народів!
Сьогодні я виступаю від імені корінних кримськотатарських жінок з України. З 2014 року більшість представників кримськотатарського народу живуть в умовах міждержавного конфлікту, оскільки наша батьківщина була окупована російською федерацією.
Жінки корінного народу стикаються з високим ризиком порушень прав людини та гендерно зумовленого насильства в умовах мілітаризації та збройного конфлікту, які поглиблюють соціальну, політичну та економічну незахищеність. За 11 років окупації щонайменше дев’ять кримськотатарських жінок з числа корінних народів зазнали політично вмотивованого кримінального переслідування, а три жінки з числа корінних народів були вбиті.
Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році та окупації нових територій кримськотатарські жінки, які компактно проживають у Херсонській та Запорізькій областях, також стали жертвами переслідувань з боку російських окупаційних сил. У зв’язку з цим ми вимагаємо від росії припинити дискримінацію та насильство щодо корінних кримськотатарських жінок і дівчат.
Традиційно кримськотатарські жінки відіграють активну роль у політичному житті, в тому числі через участь у Меджлісі кримськотатарського народу, який функціонує як представницький орган корінного народу у розумінні статей 18-20 ДООНПКН.
Однак через заборону Меджлісу сотні корінних кримськотатарських жінок позбавлені права виконувати свої представницькі функції, оскільки будь-яке залучення до системи Меджлісу може призвести до кримінального переслідування за нібито членство в “екстремістській організації”.
У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН зобов’язав росію зняти заборону і відновити діяльність Меджлісу. Ця позиція була підтверджена в остаточному рішенні МС ООН 31 січня 2024 року. Однак росія продовжує ігнорувати і не виконує це рішення.
Водночас Україна, яка у 2022 році відповідно до Закону встановила Порядок надання та позбавлення правового статусу представницького органу корінного народу, вже понад рік не ухвалює рішення щодо Меджлісу кримськотатарського народу.
Надання правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу є важливим у світлі Резолюції Ради Безпеки ООН 1325, яка закликає до того, щоб мирні процеси та угоди відображали ініціативи жінок та забезпечували їх залучення до всіх механізмів реалізації миру. На жаль, кримськотатарські жінки не залучаються українською державою до таких процесів.
Права жінок корінних народів гарантуються низкою міжнародних документів. У цьому контексті я хочу виділити Загальну рекомендацію 39 CEDAW, яка є однією з найчіткіших артикуляцій необхідності специфічного та міжсекторального підходу до реалізації прав жінок корінних народів.
Тому ми закликаємо всі держави – і в першу чергу Україну – дотримуватися цих рекомендацій, оскільки такий підхід може забезпечити краще майбутнє не тільки для корінних народів, але й для всього людства.