Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв під час пленарного засідання 8: «Толерантність та недискримінація III» Конференції з людського виміру ОБСЄ у Варшаві (Польща) наголосив на необхідності внесення до Плану дій ОБСЄ доповнень щодо принципів захисту жінок в умовах війни, у тому числі жінок-політв’язнів, жінок-військовополонених, їх обміну та реабілітації.
За словами Голови Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, у межах пленарного засідання він висловив подяку державам-членам за підтримку України у боротьбі з військовими злочинами росії та наголосив, що дуже важливо приділяти увагу становищу жінок за умов війни.
«З початком окупації Криму у 2014 році росія розпочала масові порушення прав людини, а з початком повномасштабної збройної агресії росії проти України у 2022 році — військові злочини та злочини проти людяності. Жертвами цих злочинів стали не лише чоловіки, а й жінки різного віку», — додав Барієв.
Крім цього, він зауважив, що відомі масові випадки зґвалтувань російськими солдатами українських дівчат та жінок, зокрема літнього віку, а також депортація на територію росії, незаконне усиновлення українських дітей.
Він також підкреслив, що в окупованому Криму останнім часом почастішали переслідування жінок.
«За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, в місцях несвободи перебувають 34 жінки, 7 з яких віком до 35 років, а троє — старше 60. Галині Довгополій — 70 років. Нам відомо 11 випадків, коли ФСБ насильно викрала жінок, приховувала від родичів їхнє місцезнаходження, змушувала їх давати потрібні свідчення. Лише після того, коли Кримськотатарський Ресурсний Центр завдяки своїм джерелам публічно заявляв, де знаходяться викрадені жінки, окупанти змушені були виводити їх зі статусу інкомунікадо та відкривати кримінальні справи проти них. Нам відомі випадки, коли заарештували цілі сімʼї, зокрема матір та дочку або трьох братів чи чоловіка та дружину, а 9-річну дитину помістили до притулку», — наголосив Барієв.
За його словами, жінок звинувачують у шпигунстві, дискримінації російської армії, державній зраді, причетності до Батальйону імені Номана Челебіджіхана, «Хізб ут-Тахрір».
Ескендер Барієв порекомендував ОБСЄ внести доповнення до Плану дій щодо принципів захисту жінок в умовах війни, у тому числі жінок-політв’язнів, жінок-військовополонених, їх обміну та реабілітації.
Він додав, що після обшуків 15 жовтня 2025 року та арештів чотирьох кримськотатарських жінок — Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової — ситуація із переслідуваннями жінок у Криму набуває ще більш тривожного масштабу.
Станом на жовтень 2025 року Кримськотатарський Ресурсний Центр встановив щонайменше 38 політично переслідуваних жінок, які перебувають у слідчих ізоляторах або виправних колоніях.