Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких під час свого виступу у межах Сесії 2 «Рекомендації Раді з прав людини щодо механізму акредитації» другої міжсесійної наради Ради з прав людини щодо конкретних шляхів розширення участі корінних народів у роботі Ради зазначила, що необхідно створити окремий механізм акредитації корінних народів в рамках Ради.
«Тому ми вважаємо, що необхідно створити окремий механізм акредитації корінних народів в рамках Ради. Важливо, щоб цей механізм діяв незалежно від інших структур ООН, з прозорими процедурами прийняття рішень та правом оскарження рішень», – зазначила вона.
Як пояснює юристка, такий механізм має складатися з представників усіх семи соціокультурних регіонів, як це рекомендовано у Звіті експертного семінару РПЛ 2022 року. Такий підхід дозволить створити об’єктивний процес, де визнання представників корінних народів здійснюється самими корінними народами, відповідно до принципів Декларації ООН про права корінних народів.
Повний текст виступу
Я дуже рада, що ми ведемо конкретну дискусію про розширення участі корінних народів у роботі Ради з прав людини, включаючи обговорення можливого механізму акредитації. Це дає надію на те, що в найближчому майбутньому корінні народи отримають можливість повноцінно брати участь у роботі цього органу.
Виходячи з принципів та критеріїв, які ми обговорювали під час попередньої Міжсесійної зустрічі та сьогодні, вкрай важливо запровадити механізм акредитації, який би максимально відповідав цілям та завданням роботи корінних народів в рамках Ради ООН з прав людини.
Тому ми вважаємо, що необхідно створити окремий механізм акредитації корінних народів в рамках Ради. Важливо, щоб цей механізм діяв незалежно від інших структур ООН, з прозорими процедурами прийняття рішень та правом оскарження рішень.
Зокрема, такий механізм має складатися з представників усіх семи соціокультурних регіонів, як це рекомендовано у Звіті експертного семінару РПЛ 2022 року. Такий підхід дозволить створити об’єктивний процес, де визнання представників корінних народів здійснюється самими корінними народами, відповідно до принципів Декларації ООН про права корінних народів.
Важливо організувати формування такого механізму таким чином, щоб він викликав довіру корінних народів. До нього мають увійти представники від кожного соціокультурного регіону, які є визнаними експертами, володіють знаннями про регіональне розмаїття корінних народів та їхніх представницьких інституцій, а також є повністю незалежними від будь-якого регіонального уряду.
У цьому випадку Експертний механізм з прав корінних народів міг би виступити в ролі фасилітатора для введення в дію Незалежного органу з акредитації. Однак ключовим питанням залишається забезпечення належного фінансування функціонування цього органу.
Дотримуючись цих умов, ми зможемо створити механізм, який буде легітимним та ефективно сприятиме розширенню участі корінних народів у роботі Ради ООН з прав людини.