Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва розповіла історію блогера з Одеси Олександра Долженкова, якого окупаційні силовики в Криму затримали у 2020 році та змусили відбути поспіль два незаконні терміни ув’язнення в рф.
«Олександр Долженков був затриманий 19 вересня 2020 року в окупованому Криму, коли хлопцю було всього 22 роки. Молодий чоловік був випускником Одеського національного університету ім. Мечникова геолого-географічного факультету, який закінчив з відзнакою», — зазначила Барієва.
Вона додала, що так склалися обставини, що Олександру з мамою потрібно було з’їздити до Криму. Пробувши декілька днів у Кєзєві (Євпаторії), вони вирушили до Акʼяра (Севастополя) на два дні. Зупинилися в готелі, але замість будильника вранці прокинулися від озброєних до зубів спецназівців, які вламувалися в двері. Хлопця повалили на підлогу, розмовляючи в грубій формі, скрутили і відвезли до Управління ФСБ в м. Акʼяр (Севастополь), а потім на бульвар Франка в Акмєсджіті (Сімферополі), де за цією адресою сьогодні знаходиться будівля ФСБ.
«Кілька днів Долженков перебував під дуже сильним психологічним тиском, де, як зазначає сам Олександр, за кілька днів почув всю лайливу лексику російської мови. Співробітники ФСБ морально знищували хлопця, називаючи його: «хохляцькою гнидою», «бандерівцем», «фашистом», «хохлом зомбованим»», — повідомила менеджерка КРЦ.
Олександр провів 8 місяців у СІЗО-1 Акмєсджіта (Сімферополя) в камері, розрахованій на 14 осіб, разом із 18 іншими ув’язненими, а також із щурами і тарганами, де стіни вкриті пліснявою з усіх боків, перш ніж окупаційний Євпаторійський міський «суд» засудив молодого чоловіка до одного року позбавлення волі в колонії загального режиму за статтею 282.1 ч. 1 КК рф, інкримінувавши йому створення в соціальній мережі «екстремістського співтовариства, метою якого було повернення Криму під юрисдикцію України».
«Після неймовірного тиску і погроз з боку співробітників силових структур і адвоката за призначенням, про те, що відправлять хлопця на Урал рубати ліс, розправляться з мамою і старою бабусею, Олександр був змушений у всьому зізнатися, взяти на себе провину і на камеру розповісти заздалегідь запропонований ФСБшниками текст про те, що став черговою жертвою «української пропаганди» і сильно шкодує про скоєне. Окупанти звинуватили Долженкова в тому, що він нібито створив в одній із соціальних мереж групу, куди активно вербував людей, в тому числі з окупованого Криму, і закликав до вчинення протиправних дій», — наголосила правозахисниця.
Барієва підкреслила: кажуть, що на злодієві шапка горить, і цей кейс є тому підтвердженням. Незаконно вкравши Крим, окупанти в кожному другому громадянині України бачать загрозу, тому заарештовують і відправляють до російських таборів за тисячі кілометрів від рідного дому, демонструючи всьому світу, що нібито всі щасливі в Криму, а до в’язниць РФ потрапляють лише терористи, які на окупованих територіях України проживають тепер мало не в кожному другому дворі.
«Оскільки день перебування в СІЗО зараховується за 1,5 дня, 21 травня в день винесення вироку Олександра звільнили прямо в будівлі суду, але не встиг молодий чоловік вийти за стіни Євпаторійського “суду”, як на вулиці на нього накинулися і знову заарештували співробітники ФСБ. Цього разу окупанти звинуватили хлопця в тому, що 15 травня 2018 року (в день відкриття Кримського мосту) він нібито зателефонував до відділення поліції в м. Темрюк Краснодарського краю і повідомив, що міст замінований», — розповіла вона.
Окрім цього менеджерка КРЦ додала, що після повторного арешту окупанти відвезли Олександра до СІЗО-5 Краснодара, де хлопця регулярно жорстоко били гумовими кийками, а то й зовсім металевим краном по голові за непокору адміністрації СІЗО.
Олександр провів три місяці в одиночній камері з тотальною звукоізоляцією, де людина не розуміє, день за вікном чи ніч, без єдиної можливості з кимось поспілкуватися з ув’язнених, які знаходяться навіть за стіною. Всі ці 3 місяці політв’язня годували лише відвареними макаронами, які більше були схожі на клейстер. Рідні не могли передати Олександру речі, гроші або продукти, оскільки щоразу посилка, надіслана на ім’я Долженкова, приходила нібито в санітарний день.
«30 серпня 2021 року хлопця завантажили в «Столипінський вагон» і відправили в СІЗО-3 у м. Новоросійськ. 3 вересня 2021 року відбулося перше судове засідання, на якому Долженкову висунули звинувачення за статтею 207 ч. 3 КК рф (неправдиве повідомлення про теракт (мінування), вчинене з метою дестабілізації органів влади). Покарання за цією статтею передбачає штраф від 700 тис. до 1 млн рублів або позбавлення волі строком від 6 до 8 років. І як ви розумієте, коли мова зайшла про українця, ніхто й не думав обмежуватися штрафом», — зауважила Зарема Барієва.
17 листопада 2021 року Темрюкський суд виніс рішення про позбавлення його волі строком на 6 років колонії загального режиму. Апеляція залишила вирок без змін.
«Через три місяці Олександра етапували до колонії для відбування покарання вже за другою незаконною кримінальною справою, відкритою проти нього. Долженкова етапували з СІЗО-3 Новоросійська до Краснодара, а звідти вже 2 березня 2022 року Олександр опинився в ІК-11 Приморсько-Ахтарська», — зазначила вона.
У цей час в Україні починається війна, і рідні, природно, не могли відправляти ні речі, ні продукти, ні предмети першої необхідності, а також здійснювати будь-які грошові перекази. Стреси, перенесені молодим чоловіком, сильно позначилися на його здоров’ї, але жодного разу за всі роки відбування незаконного покарання медична допомога толком не надавалася. У лікарів була одна відповідь: «Бандерівці — це вам не курорт і ліків для вас немає». Купуйте ліки і лікуйтеся самі.
«Перший рік у колонії хлопець фактично весь пробув у СУС (суворі умови утримання) через статтю, яку повісили на Олександра. За 5 років і 4 місяці полону його 4 рази відправляли в ШІЗО, щоразу на 10 днів. Причини, за якими Олександр потрапляв до ШІЗО, були просто абсурдними: брудні черевики, вийшов на вулицю без шапки тощо», — повідомила правозахисниця.
За її словами, за весь термін незаконного ув’язнення мама Олександра, яка проживає в Одесі, намагалася щоразу їздити до сина на тривалі 3-денні побачення, незважаючи на війну в Україні, добираючись до незаконно засудженого сина по 3–4 дні в один бік через кордони кількох країн.
Вижив у цій колонії, як вважає сам Олександр, як би банально це не звучало, завдяки волонтерам, які в такий складний для України час підтримували українських заручників Кремля. Завдяки їм Олександр отримував книги, які читав, і продукти харчування, які міг їсти, перебуваючи за тисячі кілометрів від рідної Одеси.
«21 січня 2026 року Олександр Долженков був звільнений після 5 років і 4 місяців незаконного ув’язнення. Але без сюрпризів знову не обійшлося. Цього ж дня Олександру вручили повідомлення УФСІН Росії по Краснодарському краю, згідно з яким йому заборонили в’їзд до рф від 22.03.2022 строком на 8 років після відбуття покарання. Хлопця з конвоєм відвезли до Сочі, звідки літаком депортували з території росії до Єревану. Ось так Олександр покинув територію імперії зла», — наголосила вона.
Незважаючи на те, що сталося з Долженковим у Криму, півострів займає особливе місце в серці Олександра. Почувши, що Зарема Барієва теж з Криму, як справжній геолог почав з таким захопленням і любов’ю розповідати мені про Крим, зазначивши, що не тільки кримчани, а кожен житель нашої країни, повинен не просто пишатися цією перлиною України, а й боротися за її повернення додому.
«Цей непересічний молодий чоловік за час відбування свого незаконного терміну в місцях несвободи в росії написав книгу під назвою «Полігісторія», що складається з 400 рукописних сторінок, присвячену фізиці, хімії, біології, геології та астрономії, яку мріє випустити в незалежній і суверенній Україні», — наголосила Зарема Барієва.
Резюмуючи, вона зазначила, що історія Олександра, який відбув два незаконних терміни в рф, — одна з небагатьох, яка нам стала відома, але скільки ще подібних зламаних доль на окупованих територіях України нам ще доведеться дізнатися в майбутньому.