Юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких під час 19-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів наголосила на необхідності посилення міжнародних механізмів захисту прав корінних народів, забезпечення відповідальності держав за їх порушення та збереження незалежних інституцій ООН, які працюють у цій сфері. Виступаючи від імені корінного кримськотатарського народу України, вона зазначила, що попри розвиток міжнародних стандартів, корінні народи у світі продовжують стикатися з порушеннями своїх прав унаслідок збройних конфліктів, окупації, примусового переміщення та обмеження фундаментальних свобод.
Повний текст виступу
Дякую, пані Голово.
Мене звати Людмила Коротких. Я виступаю від імені корінного кримськотатарського народу України.
Ми хотіли б звернути увагу на низку пріоритетних питань, які потребують подальшої уваги з боку Ради ООН з прав людини та системи Організації Об’єднаних Націй.
Цього року минає 20 років від ухвалення Декларації ООН про права корінних народів. Однак, попри розвиток міжнародних стандартів, досі існують суттєві прогалини у забезпеченні відповідальності за порушення прав корінних народів. У різних регіонах світу корінні народи й надалі зазнають порушень своїх прав у ситуаціях збройних конфліктів, окупації, примусового переміщення, деградації довкілля та обмеження основоположних свобод.
Тому ми закликаємо до подальшої роботи над розробкою більш дієвих міжнародних механізмів і підходів до оцінки відповідальності держав та забезпечення їхньої підзвітності за порушення прав корінних народів, зокрема щодо забезпечення ефективних засобів правового захисту та доступу постраждалих народів до правосуддя.
Ми також наголошуємо на важливості подальшого розвитку розширеної та безпосередньої участі корінних народів у діяльності системи ООН і міжнародних процесах ухвалення рішень. Змістовна участь є не лише процедурним питанням, а й необхідним проявом права корінних народів на самовизначення.
У цьому контексті принцип вільної, попередньої та усвідомленої згоди (FPIC) залишається основоположним. Вкрай важливо зберігати чітке розмежування між консультаціями та згодою. Консультації не можуть замінити вільну, попередню та усвідомлену згоду, так само як вони не можуть підміняти право корінних народів брати участь в ухваленні рішень з питань, що стосуються наших прав, земель, територій, природних ресурсів, культур і майбутнього. Тому ефективне впровадження принципу FPIC слід розглядати як практичний механізм реалізації права на самовизначення та забезпечення реального впливу корінних народів на рішення, які нас стосуються.
Насамкінець, у контексті ініціативи UN80 та поточних дискусій щодо реформування Організації Об’єднаних Націй надзвичайно важливо забезпечити, щоб права корінних народів залишалися одним із пріоритетів. Зусилля, спрямовані на підвищення ефективності та узгодженості роботи системи ООН, не повинні призводити до послаблення існуючих механізмів, створених для захисту прав корінних народів.
Постійний форум ООН з питань корінних народів, Експертний механізм з прав корінних народів і Спеціальний доповідач ООН з прав корінних народів виконують різні, але взаємодоповнювальні функції. Ці мандати мають залишатися незалежними, належним чином забезпеченими ресурсами та повністю функціональними. Ефективність системи ООН слід оцінювати не за скороченням спеціалізованих механізмів, а за її здатністю забезпечувати змістовну участь, ефективний захист прав і притягнення до відповідальності за їх порушення.
Дякую.