У понеділок, 14 липня, юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких взяла участь у сайд-івенті «Новий статус корінних народів в Організації Об’єднаних Націй» в межах 18-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів.
Захід був присвячений встановленню особливого та підвищеного статусу корінних народів у Раді ООН з прав людини.
Людмила Коротких поділилася своїм досвідом участі у міжсесійних засіданнях Ради з прав людини в липні та жовтні 2024 року як представниця організації корінного кримськотатарського народу без консультативного статусу в ЕКОСОР. Проте її виступ був офіційно визнаний завдяки значку корінних народів і окремій категорії для виступів.
Цей досвід став прикладом того, як Рада з прав людини може реалізовувати принципи Декларації ООН про права корінних народів (UNDRIP), зокрема:
- ст. 18 — участь у прийнятті рішень через обраних представників;
- ст. 33 — право на власну ідентичність та інституції;
- ст. 9 — належність до корінної спільноти згідно зі звичаями.
«Я виступала не як представник громадської організації, а як член корінної організації, пов’язаної з легітимною представницькою інституцією — Меджлісом кримськотатарського народу, який має глибоке коріння в нашому самоврядуванні», — зазначила Коротких.
Як зазначила Коротких, важливо, що ці зустрічі підкреслили потенціал для більш широкої реформи в системі ООН. У звіті за 2024 рік особливо підкреслювалося: «важливість розробки та застосування чітких і прозорих критеріїв та механізмів акредитації для забезпечення того, щоб представницькі інституції корінних народів могли бути значущим і легітимним чином включені в процеси Організації Об’єднаних Націй».
«Це є особливо актуальним для нас. З моменту окупації Криму в 2014 році росія заборонила діяльність Меджлісу і намагалася встановити штучні проурядові структури, які неправдиво заявляють, що виступають від імені нашого народу. Це порушення статей 18 і 33 UNDRIP», — заявила юристка.
Людмила Коротких закликала ООН створити сильні, прозорі та принципові механізми для визнання законних інституцій та організацій корінних народів — механізми, що базуються на самоідентифікації, звичаєвих структурах та визнанні самими народами, а не державами.
«Модель, використана на міжсесійних засіданнях 2024 року, пропонує шлях вперед. Нам було надано власну категорію виступів, власну видимість, і нас визнали як носіїв прав, а не лише як зацікавлених сторін. Значок корінних народів та фізичне розміщення наших доповідачів зробили це визнання реальним, а не лише символічним. Але це не повинно залишатися ізольованою практикою. Воно має бути інституціоналізовано, зокрема на регулярних сесіях Ради з прав людини, та поширене на договірні органи, спеціальні процедури та всі механізми, що займаються правами корінних народів», – пояснила вона.
Юристка КРЦ підкреслила, що для корінних народів участь — це не жест, а право і форма захисту. Коли їх інституціям та організаціям відмовляють у визнанні, це відкриває двері для політичної заміни та знищення. Але коли їх чують через їхні ж справжні голоси, через інституції та організації, які вони обирають самі, вони відстоюють суть самовизначення.
«Я закликаю всі органи ООН та держави підтримати розробку надійних механізмів акредитації та формалізувати ці практики, щоб корінні народи — в тому числі через свої організації та представницькі інституції — не були винятком, а були постійно присутні в процесі прийняття міжнародних рішень. Давайте забезпечимо, щоб корінні народи говорили від свого імені — через свої власні структури, від свого імені, на своїх умовах», – підсумувала вона.
Участь у заході здійснена Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.