У середу, 16 липня, юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру виступила в рамках 18 сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів за пунктом 5 порядку денного «Декларація Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів: інтерактивний діалог з UNPFII, Спеціальним доповідачем з питань прав корінних народів, Добровільним фондом ООН для корінних народів та членами договірних органів Організації Об’єднаних Націй».
Людмила Коротких під час свого виступу говорила про триваючі репресії щодо корінного кримськотатарського народу та виклики, з якими стикаються кримські татари у звʼязку із триваючою російською агресію.
«У цьому контексті виконання Декларації стосується не лише прав, а й виживання. Ми закликаємо договірні органи ООН та спеціальні процедури надати пріоритет корінним народам, які перебувають в умовах окупації та конфлікту. Потрібні конкретні механізми для моніторингу порушень та забезпечення дотримання прав корінних народів навіть під час війни», – наголосила вона.
Юристка КРЦ подякувала Спеціальному доповідачеві ООН з питань прав корінних народів за його важливі дослідження цього року: щодо ідентифікації та реєстрації земель корінних народів та щодо визнання корінних народів, а також висловила сподівання, що подані Кримськотатарський Ресурсний Центр звіти у рамках цих досліджень буде враховано.
Окрім цього, Людмила підкреслила необхідність розширення фінансової підтримки участі корінних народів у процесах ООН.
«І я хотіла би скористатися цією нагодою, щоб подякувати Канаді за відновлення внесків до Добровільного фонду ООН для корінних народів, який відіграє вирішальну роль у тому, щоб наш голос був почутий. Але ця підтримка повинна надаватися тим, хто справді представляє корінні народи, особливо тим, які перебувають під загрозою», – додала вона.
Повний виступ
Дякую, пане голово.
Я виступаю від імені кримськотатарського народу — одного з трьох корінних народів України.
Ми глибоко цінуємо Декларацію про права корінних народів, яка відображає десятиліття адвокаційної діяльності та забезпечує важливу основу для справедливості та самовизначення. Але в сучасних геополітичних реаліях, в умовах окупації та війни, її обіцянки залишаються далекими.
Понад десять років мій народ зазнає системних переслідувань під російською окупацією в Криму. З 2014 року 29 кримських татар було вбито, 18 зникли безвісти, а 248 були притягнуті до відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями — 156 з них залишаються в тюрмі. Наша представницька інституція, Меджліс кримськотатарського народу, заборонена. Наші медіа закриті, а наша мова майже зникла зі шкіл. Це свідома політика знищення ідентичності.
З 2022 року репресії посилилися. Кримських татар примусово призивають до російської армії, щоб вони воювали проти своєї власної країни. Тисячі втекли, щоб уникнути цього, а інші живуть під щоденною загрозою дронів і ракет.
У цьому контексті виконання Декларації стосується не лише прав, а й виживання. Ми закликаємо договірні органи ООН та спеціальні процедури надати пріоритет корінним народам, які перебувають в умовах окупації та конфлікту. Потрібні конкретні механізми для моніторингу порушень та забезпечення дотримання прав корінних народів навіть під час війни.
Ми дякуємо Спеціальному доповідачу ООН з прав корінних народів за його важливі дослідження цього року — щодо ідентифікації та реєстрації земель для Генеральної Асамблеї ООН та щодо визнання корінних народів для Ради з прав людини. Кримськотатарський Ресурсний Центр надав свої пропозиції до обох досліджень і сподівається, що вони будуть враховані. Ми також дякуємо органам ООН, таким як CEDAW та CERD, за розгляд питань корінних народів, зокрема в їхніх оглядах держав.
Ми наголошуємо на необхідності розширити фінансову підтримку участі корінних народів у процесах ООН. І я хотіла би скористатися цією нагодою, щоб подякувати Канаді за відновлення внесків до Добровільного фонду ООН для корінних народів, який відіграє вирішальну роль у тому, щоб наш голос був почутий. Але ця підтримка повинна надаватися тим, хто справді представляє корінні народи, особливо тим, які перебувають під загрозою. Зростає занепокоєння щодо того, що суб’єкти, пов’язані з авторитарними режимами, такими як росія, використовують ці платформи для спотворення голосів корінних народів. Механізми відбору Фонду повинні бути переглянуті та посилені, з більшою прозорістю та залученням легітимних інституцій корінних народів.
Нехай Декларація буде не тільки символом надії в мирний час, але й інструментом захисту в часи війни.
Дякую.
Участь у заході здійснена Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.