Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких виступила у рамках пункту 5(d) — діалогу зі Спеціальним доповідачем та Експертним механізмом щодо прав корінних народів і щорічного огляду виконання Загальної рекомендації №39 (CEDAW) на 25-й сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів.
Під час виступу Людмила Коротких наголосила на критичній ситуації з правами людини корінного кримськотатарського народу в умовах російської окупації Криму.
«Ситуація з правами людини корінного народу — кримських татар — під час окупації залишається критичною. За даними моніторингу Кримськотатарського Ресурсного Центру, 277 представників зазнали політично вмотивованих переслідувань, а 180 кримських татар наразі позбавлені волі», — заявила вона.
Окрему увагу юристка звернула на умови утримання політв’язнів.
«Умови утримання є нелюдськими. Затриманих перевозять далеко від Криму до російської федерації, їм відмовляють у медичній допомозі, вони зазнають тиску, тортур та ізоляції».
Також представниця КРЦ нагадала про системні репресії проти кримськотатарського народу, які включають заборону Меджлісу, придушення культурного та релігійного життя, примусову мобілізацію та знищення незалежних медіа.
Водночас вона відзначила позитивний крок з боку України щодо інституційного захисту прав корінного народу.
«3 квітня Кабінет Міністрів України офіційно закріпив правовий статус Меджлісу як представницького органу корінного народу кримських татар, посиливши інституційну участь».
Людмила Коротких також наголосила, що окупація створює комплексні ризики для корінних народів, зокрема репресії, переміщення, мілітаризацію та підрив представницьких інституцій, а реальні масштаби порушень можуть бути значно більшими за вже задокументовані.
Окремо вона порушила питання земельних прав корінних народів. Незважаючи на законодавчий прогрес в Україні, залишаються прогалини у демаркації, реєстрації та колективних правах на землю. Ці виклики поглиблюються окупаційною політикою, зокрема незаконною перереєстрацією земель, конфіскацією та дискримінаційними обмеженнями.
На завершення юристка КРЦ закликала міжнародну спільноту до рішучіших дій.
«Ми рекомендуємо посилити міжнародні механізми захисту, включаючи моніторинг, підзвітність, участь у миробудівництві та гарантії для представницьких інституцій. Ми також наголошуємо на важливості забезпечення повної інклюзії корінних народів у процес прийняття рішень на всіх рівнях, включаючи мирні переговори та постконфліктне відновлення, як необхідної умови для сталого та справедливого миру».
Повний текст виступу:
Мене звати Людмила Коротких. Я представляю корінний народ Кримських татар України.
Ситуація з правами людини корінного народу Кримських татар під час окупації залишається критичною. За даними моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру, 277 представників зазнали політично вмотивованих переслідувань, а 180 кримських татар наразі позбавлені волі.
Умови утримання є нелюдськими. Затриманих перевозять далеко від Криму до Російської Федерації, їм відмовляють у медичній допомозі, вони зазнають тиску, тортур та ізоляції.
Системні порушення включають заборону Меджлісу, придушення культурного та релігійного життя, примусову мобілізацію та знищення незалежних ЗМІ.
Водночас слід відзначити важливий позитивний крок. 3 квітня Кабінет Міністрів України офіційно закріпив правовий статус Меджлісу як представницького органу корінного народу кримських татар, посиливши інституційну участь.
У нашому поданні до Експертного механізму ми наголосили, що окупація створює комплексні ризики для корінних народів, зокрема репресії, переміщення, мілітаризацію та підрив представницьких інституцій. Обмежений доступ до правосуддя та страх перед репресіями свідчать про те, що реальні масштаби порушень, ймовірно, є навіть більшими, ніж задокументовані. Ми закликаємо відобразити цю інформацію у дослідженні.
Ми також наголошуємо на поточній роботі Спеціального доповідача щодо визнання земель корінних народів. Наше подання показує, що, незважаючи на законодавчий прогрес в Україні, залишаються прогалини у демаркації, реєстрації та колективних правах на землю.
Ці виклики поглиблюються окупаційною політикою, зокрема незаконною перереєстрацією земель, конфіскацією та дискримінаційними обмеженнями, пов’язаними з нав’язаним громадянством, що створює довгострокові перешкоди для реституції. Ми закликаємо включити ці висновки до доповіді.
Пані Голово,
Коли представники Російської Федерації згадують про санкції або проблеми з водопостачанням та енергопостачанням у Криму, важливо нагадати про першопричину — триваючу російську агресію проти України. Як окупаційна держава, Росія несе відповідальність згідно з міжнародним правом, зокрема щодо заборони застосування свого кримінального законодавства на окупованій території та переслідування осіб, що перебувають під захистом.
Наостанок я наголошую на неприйнятності переслідування захисників прав корінних народів. У грудні активістку селькупів Дарію Єгереву заарештували в Російській Федерації за захист прав корінних народів. Ці питання також слід оцінювати у світлі Загальної рекомендації № 39 CEDAW.
Ми рекомендуємо посилити міжнародні механізми захисту, включаючи моніторинг, підзвітність, участь у миробудівництві та гарантії для представницьких інституцій. Ми також наголошуємо на важливості забезпечення повної інклюзії корінних народів у процес прийняття рішень на всіх рівнях, включаючи мирні переговори та постконфліктне відновлення, як необхідної умови для сталого та справедливого миру.
Дякую.