14 липня в межах 19-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів (EMRIP) Кримськотатарський Ресурсний Центр спільно з Cultural Survival та Постійним представництвом України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві провів сайд-івент на тему «Корінні народи в умовах конфлікту та постконфліктного відновлення».
На початку заходу учасникам продемонстрували трейлер із документального фільму американської режисерки українського походження Крістіни Пащин «Etched in Memory» («Закарбовані в пам’яті»). Стрічка розповідає про боротьбу кримськотатарського народу за свої права, наслідки російської окупації Криму, історії політв’язнів, правозахисників, активістів і військовослужбовців, а також про незламність людей, які продовжують відстоювати свою ідентичність і Батьківщину. Саме цей трейлер став вступом до дискусії, продемонструвавши, що досвід кримськотатарського народу є показовим прикладом тих викликів, із якими стикаються корінні народи в різних регіонах світу в умовах окупації, колоніальної політики та системних порушень прав людини.
Із вітальним словом виступив Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Євгеній Цимбалюк.
«Агресія росії проти України — це не лише спроба захопити територію. Це частина ширшої політики, спрямованої на стирання національної ідентичності, переписування історії та нав’язування наративів, що обслуговують імперські амбіції. На тимчасово окупованих територіях України росія проводить політику деукраїнізації, примусової асиміляції та демографічного заміщення, порушуючи основоположні права людей, які живуть в окупації, та норми міжнародного права.
Україна залишається твердо відданою захисту прав корінних народів та забезпеченню відповідальності за порушення, скоєні на тимчасово окупованій території України. Ми також висловлюємо солідарність з корінними народами в усьому світі, чиїй ідентичності, культурі та основним правам загрожують колоніальна практика, мілітаризація та збройні конфлікти», — наголосив Цимбалюк.
У своєму виступі Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народа Ескендер Барієв наголосив, що першопричиною воєнних злочинів і системних порушень прав людини є окупація, а нинішні репресії є продовженням багатовікової політики переслідування кримськотатарського народу.
«Першопричиною воєнних злочинів та порушень прав людини є окупація. Те, що відбувається сьогодні, не є випадковим явищем. Це – продовження послідовної геноцидальної політики проти корінного кримськотатарського народу, розпочатої російською імперією у 1783 році, продовженої радянським режимом у 1944 році та відновленої сучасною росією у 2014 році», – зауважив правозахисник.
Під час виступу він представив актуальні дані моніторингу Кримськотатарського Ресурсного Центру. Так, у 2017–2025 роках в окупованому Криму зафіксовано 10 727 порушень фундаментальних прав людини, з яких 7 166 стосувалися представників кримськотатарського народу, та підкреслив що «Це – цілеспрямована політика придушення корінного народу».
Серед зафіксованих порушень — 545 політично мотивованих кримінальних переслідувань, 372 політичні в’язні, з яких 183 — кримські татари, 61 вбита особа, 29 насильницьки зниклих безвісти, заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, системне витіснення корінного народу з рідної землі, знищення культурної ідентичності та зміна демографічного складу півострова.
Російська влада неправомірно використовує кримінальне законодавство як інструмент придушення «Це — класична практика криміналізації ідентичності та інакомислення» – зазначив він.
Особливу увагу Ескендер Барієв приділив переслідуванню жінок в окупованому Криму.
За його словами, лише протягом 2024–2025 років було зафіксовано щонайменше 30 арештів жінок, а загалом кримінального переслідування зазнали 84 жінки, серед яких 20 — представниці кримськотатарського народу та одна караїмка.
«Важливо зазначити, що переслідування спрямовані не просто проти активістів, а проти народу як носія ідентичності та політичної суб’єктності. Його справжня “провина” – це його громадянська позиція, ідентичність та лояльність до України. Ці цифри – не статистика. Це – долі людей», – наголосив Барієв.
Ескендер Барієв підкреслив, що сьогодні корінні народи України — кримські татари, караїми, кримчаки — потребують чіткого політичного та правового захисту, та закликав:
– Визнати системні переслідування кримськотатарського народу як злочини проти людяності.
– Посилити персональні санкції проти причетних до репресій.
– Підтримати міжнародні механізми притягнення до відповідальності.
– Посилити захист політичних в’язнів.
– Інституціоналізувати участь представників корінних народів України в міжнародних процесах, що стосуються деокупації Криму.
Представник саамського народу та Міжнародного комітету корінних народів росії (ICIPR) Андрій Данилов присвятив свій виступ становищу корінних народів у російській федерації. Він наголосив, що вони десятиліттями потерпають від колоніальної політики, русифікації, заборони використовувати рідні мови та зберігати власну ідентичність.
Окрему увагу спікер звернув на непропорційно високий рівень мобілізації представників корінних народів росії до війни проти України, що створює додаткові демографічні загрози для й без того малочисельних народів. Він підкреслив, що корінні народи росії не повинні брати участь у війні та ставати співучасниками міжнародних злочинів.
Лідер народу A’uwẽ Xavante Хіпараді Топітіро розповів про досвід свого народу, який пережив колоніальну політику, примусову асиміляцію та багаторічні обмеження культурних прав. Він наголосив, що корінні народи продовжують боротися за право зберігати рідну мову, культуру, традиції та захищати свої землі від незаконної експлуатації природних ресурсів і реалізації масштабних інфраструктурних проєктів без їхньої згоди.
Едсон Кренак — представник народу кренак, менеджер програм Cultural Survival (Бразилія), наголосив, що насильство проти корінних народів у Латинській Америці має системний характер і триває попри існування міжнародних та національних механізмів захисту прав людини. Він навів дані досліджень щодо нападів на правозахисників, а також приклад Бразилії, де історичне переслідування корінних народів продовжується й сьогодні.
«У квітні цього року Cultural Survival оприлюднила адвокаційний аналітичний документ «Defending the Land, Paying with Life» («Захищаючи землю, розплачуючись життям»), у якому проаналізовано структурне насильство, що лежить в основі вбивств корінних народів, корінних осіб та їхніх прихильників (IIPP), у контексті міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Документ також містить рекомендації для сторін, відповідальних за захист правозахисників і реалізацію прав корінних народів, зокрема для компаній, держав, Постійного форуму ООН з питань корінних народів, головування Керівної ради COP Escazú та міжнародної спільноти», — зауважив Едсон Кренак.
Окрему увагу Едсон Кренак приділив висновкам дослідження Експертного механізму ООН з прав корінних народів. За його словами, документ пропонує ширше розуміння конфлікту — не лише як збройного протистояння, а як системи структурного насильства, що позбавляє корінні народи доступу до земель, ресурсів, самовизначення та справедливості. Саме така модель, за його словами, відображає сучасні реалії Бразилії, Латинської Америки, Криму та інших регіонів світу.
«Експертний механізм з прав корінних народів підготував це дослідження відповідно до резолюції 33/25 Ради ООН з прав людини. У дослідженні Експертний механізм «аналізує права корінних народів у ситуаціях конфлікту та післяконфліктного відновлення, визначаючи ключові чинники конфліктів, що виникають унаслідок історичних несправедливостей, позбавлення земель і природних ресурсів, заперечення права на самовизначення та системної нерівності. Дослідження підкреслює непропорційно тяжкий вплив конфліктів на корінні народи, включаючи насильство, вимушене переміщення, деградацію довкілля, руйнування культурних традицій і систем самоврядування, а також тиск, пов’язаний зі зміною клімату та конкуренцією за природні ресурси», — наголосив він.
Модераторка заходу, юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких зазначила, що корінні народи в різних регіонах світу стикаються зі схожими викликами — війнами, окупацією, незаконною експлуатацією територій, насильством і дискримінацією. Вона наголосила, що спільною метою всіх корінних народів є збереження власної ідентичності, культури та мов, а також право жити на своїй землі, мирно співіснувати й самостійно визначати своє майбутнє відповідно до міжнародних стандартів.
Окремо вона підкреслила важливість документування всіх злочинів, які російська федерація чинить на тимчасово окупованих територіях України, адже це є необхідною передумовою для відновлення справедливості та притягнення держави-агресора до відповідальності.
Сайд-івент створено та проведено Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не обов’язково відображає погляди урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.