Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяв участь у панельній дискусії «Змагання за владу у Чорному морі» в рамках 34-го Економічного форуму. У своєму виступі він проаналізував сучасну безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні, наслідки окупації Криму для міжнародної безпеки, а також окреслив бачення майбутнього півострова.
«Чорноморський регіон різноманітний у політичному, економічному та культурному плані. До нього входять як демократичні, так і авторитарні країни, члени НАТО та ОДКБ, члени Європейського Союзу та СНД, держави з сильною та слабкою економікою. З моменту закінчення холодної війни у Чорноморському регіоні відбулося десять війн — це більше, ніж у будь-якому іншому басейні світу», — зазначив Барієв.
Експерт наголосив, що у 2014 році росія зробила фундаментальний геостратегічний вибір — відновлювати євразійську імперію, а не рухатися до європейської демократії. Існування незалежної України є ключовим чинником трансформації самої росії.
«Якщо москва відновить контроль над Україною з її населенням, багатими ресурсами та виходом до Чорного моря, вона автоматично перетвориться на могутню імперську державу. Втрата Україною незалежності мала б негайні наслідки для Центральної Європи, перетворивши Польщу на геополітичний центр на східних кордонах об’єднаної Європи», — пояснив він.
Барієв підкреслив, що, окупувавши Крим, росія планувала використовувати Чорне море для десантних операцій, ракетних ударів, обстрілів та морської блокади України. Проте успіхи Збройних сил України зруйнували військово-морські плани агресора: сьогодні Чорноморський флот рф фактично обезголовлений та позбавлений можливості проводити самостійні бойові операції. Водночас росія все ще здатна вражати цілі на суші та перешкоджати цивільному судноплавству, а її довгострокові стратегічні амбіції в регіоні залишаються незмінними.
Барієв нагадав, що росія вийшла з чорноморської зернової ініціативи, а Україна створила свій власний гуманітарний коридор з Одеси та інших портів північно-західної частини Чорного моря, які росія намагається зруйнувати, у тому числі за допомогою ракетних атак деякими портами вздовж Дунаю.
За словами експерта, Чорноморський регіон залишається зоною масштабного нафтового транзиту, і діяльність російського «тіньового» танкерного флоту займає особливе місце. Нафтові гавані кавказького узбережжя і зона перевалки біля Керченської протоки стали не лише основним хабом для заробітку росією сотень мільярдів доларів для продовження війни в Україні, а й зоною максимального ризику, що було доведено грудневою катастрофою двох танкерів «Волгонєфть», що призвела чорноморські екосистеми до масштабної кризи.
При цьому, незважаючи на масштабні збитки рекреації та рибальству влада Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії не відреагувала належним чином на безпрецедентну подію. Причини цього очевидні: нафтопродукти з Новоросійська, зокрема нібито походженням з Казахстану, продовжують надходити на їхні заводи.
«Але й Європа загалом досить толерантна до чорноморських караванів російських танкерів. Це не дивно: за останні півроку журналістські розслідування довели участь у цій діяльності судновласників та інших гравців глобального морського бізнесу з Греції, Латвії, Естонії, Франції та Великої Британії, зокрема досі підтримують бізнес-контакти з окупованим Кримом. Навряд чи в подібній ситуації відповідні санкції Євросоюзу матимуть необхідну ефективність, що дозволяє популістам лобіювати їхнє скасування», – наголосив він.
Ескендер Барієв підкреслив, що ідея «розміну» Криму — це скоріше політична спекуляція. Реально майбутнє Криму визначається трьома ключовими факторами:
- По-перше, міжнародне право: статус Криму зафіксовано резолюціями ООН і компроміси тут означали б крах системи глобальної безпеки;
- По-друге, внутрішня політика України: існує стратегія деокупації та реінтеграції, де важливе місце займає захист прав корінних народів та мешканців півострова різних національностей;
- По-третє, економіка та безпека: Крим майбутнього — це демілітаризований регіон, де реалізовано право на самовизначення корінного народу, інтегрований до європейської економіки України, з потенціалом у логістиці, енергетиці та туризмі;
«Тому Крим — це не предмет торгу, а елемент міжнародної стабільності та сталого розвитку Чорноморського регіону», – пояснив він.
У підсумку експерт зазначив, що одним із найважливіших кроків є активізація дипломатичних зусиль. Кримська платформа об’єднала не лише країни чорноморського регіону, а її інституціалізація створить умови не лише стратегічного, а й практичного досягнення безпеки у Чорноморському регіоні.
