Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких під час свого виступу у межах Сесії 5 «Попередження та реагування на репресії» другої міжсесійної наради Ради з прав людини щодо конкретних шляхів розширення участі корінних народів у роботі Ради закликав Раду встановити чіткі вимоги до держав-членів щодо захисту корінних народів.
Спершу, юристка порекомендувала Раді з прав людини розробити протокол швидкого реагування, який активує негайні заходи підтримки та захисту при отриманні повідомлення про залякування або репресії. Цей протокол повинен стосуватися репресій, що відбуваються не лише під час участі в заходах ООН, але й до прибуття представників корінних народів та після їхнього повернення додому.
«Однак надзвичайно важливо не лише реагувати після того, як корінні народи вже зіткнулися з репресіями та залякуваннями, але й діяти превентивно, щоб держави знали, які санкції будуть застосовані, якщо вони вдадуться до таких дій. У цьому контексті ми рекомендуємо Раді з прав людини розробити чіткі рекомендації та очікування для держав-членів щодо захисту представників корінних народів», – додала вона.
Повний текст виступу
Я представляю кримськотатарський народ – корінний народ, батьківщина якого знаходиться під російською окупацією.
Обговорюючи принципи та модальності участі корінних народів у роботі Ради з прав людини, ми повинні тримати в фокусі питання забезпечення безпеки представників корінних народів під час такої участі.
На жаль, у моєму регіоні питання безпеки стоїть надто гостро. Мої колеги, як присутні тут сьогодні, так і ті, хто не зміг бути присутнім, як і я, неодноразово стикалися з переслідуваннями, нападами та залякуваннями лише за те, що говорили правду.
Саме тому вкрай важливо створити умови, за яких участь у роботі Ради з прав людини буде для нас безпечною. У цьому контексті ми рекомендуємо Раді з прав людини розробити протокол швидкого реагування, який активує негайні заходи підтримки та захисту при отриманні повідомлення про залякування або репресії. Цей протокол повинен стосуватися репресій, що відбуваються не лише під час участі в заходах ООН, але й до прибуття представників корінних народів та після їхнього повернення додому.
Однак надзвичайно важливо не лише реагувати після того, як корінні народи вже зіткнулися з репресіями та залякуваннями, але й діяти превентивно, щоб держави знали, які санкції будуть застосовані, якщо вони вдадуться до таких дій. У цьому контексті ми рекомендуємо Раді з прав людини розробити чіткі рекомендації та очікування для держав-членів щодо захисту представників корінних народів. Це включає в себе встановлення процедур притягнення держав до відповідальності, якщо вони не можуть запобігти або вирішити проблеми, пов’язані з актами залякування та репресій проти корінних народів відповідних країн.
Забезпечення безпеки участі корінних народів – це не лише захист наших прав, але й зміцнення Ради з прав людини як платформи для діалогу та співпраці, що дозволяє нам вирішувати найбільш нагальні проблеми нашого світу.