У пʼятницю, 4 жовтня, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів сайд-івент «Верховенство права та окупований Крим: незаконні судилища як інструмент переслідування» в рамках Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру.
Спікерами були:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Еміне Сулейманова – сестра політичного в’язня Марлена Мустафаєва;
Айше Куртамет – мама політичного в’язня Аппаза Куртамета;
Тетяна Лук’яненко – родичка політв’язня Рустема Гугурика;
Борис Бабін – експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Модерувала дискусію Людмила Коротких – юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Присутнім розповіли про масові порушення прав людини в окупованому Криму, зокрема про те, як мешканці окупованого півострова не можуть реалізовувати право на справедливий суд та які це має наслідки.
«Від початку окупації Криму сотні людей опинилися в місцях несвободи за сфабрикованими кримінальними справами, десятки тисяч людей переслідували в адміністративних справах, сотні тисяч рублів стягнули у вигляді незаконних штрафів з проукраїнського населення півострова», – розповів Ескендер Барієв.
Експерт наголосив, що першопричиною порушень прав людини в Криму є тимчасова окупація, яка триває із 2014 року, а зловживання законодавством росії є лише інструментом для переслідування й арештів громадян України на півострові та на півдні України.
«На сьогодні за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру за період окупації Криму зафіксовано 362 політичних в’язнів і переслідуваних у кримінальних справах, 226 – з яких представники корінного кримськотатарського народу», – зазначив він та розповів про найпоширеніші статті, у яких обвинувачують жителів окупованих територій, що не згодні із російською владою.
Еміне Сулейманова, сестра політв’язня Криму Марлена Мустафаєва, розповіла про арешт та переслідування її брата російськими силовиками. Вона згадала, як у лютому 2022 року, за півтора місяця до повномасштабного вторгнення рф в Україну, Марлен був затриманий під приводом участі в забороненій організації. Еміне також підкреслила, що боротьба за права кримських татар триває з часів їхнього насильницького виселення в 1944 році, і що сьогодні їхня національна ідентичність піддається новим репресіям. Вона закликала не мовчати, бо інакше неможливо буде домогтися справедливості.
«росія справжня спадкоємиця Радянського режиму, де без розбору людей відправляли до ГУЛАГу або вживали інших каральних заходів, якщо ти йдеш врозріз з авторитарним режимом», – підкреслила вона.
Тетяна, родичка політв’язня Рустема Гугурика, розповіла про його незаконне затримання та переслідування російськими силовиками. У березні 2022 року під час спроби вивезти родичів із окупованої Херсонської області до Криму, Рустем був затриманий ФСБ на КПП «Чонгар» і підданий фізичному та психологічному тиску. Його безпідставно звинуватили в участі у добровольчому батальйоні ім. Номана Челебіджихана, хоча він ніколи не був його учасником. Стан здоров’я Рустема значно погіршився через нелюдські умови утримання, і він потребує термінової медичної допомоги.
«На жаль, таких історій десятки тисяч. Люди, які стали жертвами незаконних переслідувань, тортур та ув’язнених, потребують допомоги. Їхні права порушуються, і вони заслуговують на справедливість», – підкреслила жінка.
Айше Куртамет, мати кримського політв’язня Аппаза Куртамета, розповіла про незаконне ув’язнення її сина, якого викрали в липні 2022 року, коли йому було всього 19 років. Після трьох місяців утримання без права на контакт із зовнішнім світом Аппаза звинуватили у «фінансуванні тероризму» через переказ 500 гривень однокурснику, який служив у добровольчому батальйоні «Крим». Судові засідання були формальністю, і Аппаз отримав 7 років ув’язнення.
Жінка закликала міжнародну спільноту активно поширювати інформацію про її сина – наймолодшого політвʼязня Криму Аппаза Куртамета та всіляко сприяти його звільненню.
«Це лише історії трьох політичних в’язнів. Однак, як уже згадувалося, сотні людей зазнають переслідувань. Вони позбавлені доступу до ефективного механізму правового захисту, оскільки легітимна і незалежна судова система в Криму повністю зруйнована. Це, по суті, визнав Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в червні цього року», – підкреслила Людмила Коротких.
Крім цього, усім присутнім продемонстрували ролики КРЦ «Кримські татари: боротьба за виживання» та «Депутате, допоможи бранцям Кремля».
Цей захід був проведений Кримськотатарським Ресурсним Центром в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.