У вівторок, 27 червня, у Відні Кримськотатарський Ресурсний Центр провів сайд-івент на тему «Роль громадянського суспільства у боротьбі з дискримінацією на окупованих Росією територіях України» у рамках третьої Додаткової Наради ОБСЄ з людського виміру.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу (через Zoom);
Борис Бабін, адвокат, професор, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру (через Zoom);
Людмила Коротких, юрист Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Олеся Цибулько, експерт Асоціації реінтеграції Криму;
Олена Стадник, експерт Асоціації реінтеграції Криму;
Анна Приходько, експерт Української незалежної морської профспілки.
Під час заходу спікери розказали про діяльність структур громадянського суспільства проти політики дискримінації, яка проводиться в окупованому Росією Криму з 2014 року та на окупованій Росією південній частині України з 2022 року. Крім цього, були висвітлені справи та судові процеси, ініційовані та проведені Кримськотатарським Ресурсним Центром та партнерськими організаціями, а також наведені приклади допомоги жертвам дискримінації, в тому числі представникам корінного кримськотатарського народу.
Ескендер Барієв у своєму виступі розповів про заборону діяльності представницького органу кримських татар – Меджлісу кримськотатарського народу, що є порушенням фундаментальних норм міжнародного права, включаючи Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію ООН про права корінних народів.
Людмила Коротких розповіла про те, які інструменти тиску використовує окупаційна влада в Криму. За її словами, це: незаконні затримання, арешти, обшуки, порушення сфабрикованих адміністративних і кримінальних справ, погрози, побиття, тортури, насильницькі викрадення. Усі ці злочини мають системний характер. Зокрема, пані Людмила навели конкретні приклади боротьби з кримськотатарськими та українськими активістами
«Де-факто кримська влада під приводом боротьби з екстремізмом і тероризмом, використовуючи весь наявний адміністративний ресурс, проводить політику поляризації суспільства, де етнічна та релігійна приналежність стане визначальним фактором, що значно ускладнює збереження досягнутого прогресу в толерантному ставленні різних етнічних і релігійних груп Криму один до одного», – підкреслила вона.
Пані Олеся Цибулько звернула увагу на відсутність будь-якої свободи слова в окупованому Криму, адже російська влада ізолювала окуповану територію не тільки у фізичному сенсі, але й в інформаційно-комунікаційній сфері.
Олена Стадник детально проінформувала про дискримінаційний підхід окупаційної влади до ситуацій, пов’язаних із майновими питаннями.
«Роль громадянського суспільства у боротьбі з дискримінацією та нетерпимістю важко переоцінити. Наприклад, Кримськотатарський Ресурсний Центр у своїй діяльності використовує такі підходи, як громадянська неформальна освіта, проведення інформаційних кампаній, національна та міжнародна адвокація тощо. Зокрема, за час своєї діяльності з 2015 року КРЦ провів 8 літніх таборів та 7 Академій публічної дипломатії, охопивши таким чином неформальною освітою понад 350 осіб. Інформаційні кампанії, спрямовані на розвінчання російської пропаганди та подолання стереотипів про кримських татар і Крим загалом, охопили понад 35 мільйонів людей», – додала Людмила Коротких.
Крім цього, до універсальних і спеціальних механізмів захисту прав людини було подано десятки заяв, скарг і повідомлень. Вагомим внеском КРЦ є надання інформації адвокатам України у справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН для формування позиції, а також надання свідчень для Офісу Прокурора МКС.
«Саме ця діяльність громадських організацій є критично важливою, оскільки ми маємо безпосередній прямий доступ до потерпілих та свідків, а наші аналітичні матеріали базуються на достовірній інформації, яку ми самі можемо перевірити», – відзначила Людмила.
Оскільки Україна повинна думати про завтрашній день вже сьогодні, а громадянське суспільство та уряд України повинні бути готові працювати над реінтеграцією з перших хвилин звільнення Криму, то пані Анна Приходько розповіла про українські програми з деокупації та реінтеграції Криму.
Окрему увагу було приділено впливу екологічної злочинності, адже екоцид є одним з інструментів російської дискримінаційної політики та методом ведення війни. Експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру працюють над юридичним визначенням дій російських військ як вчинення екоциду в Україні, про що розповів Борис Бабін.
