22 січня Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяв участь у Всеукраїнській конференції — круглому столі «Національні спільноти України — історичні події та сучасність у загальнодержавному контексті», присвяченій до Дня Соборності України.
Захід організований Громадською спілкою «Рада національних спільнот України 2025» спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України.
Метою заходу є створення фахового майданчика для обговорення ролі національних спільнот у процесах державотворення, збереження історичної пам’яті, міжкультурного діалогу та суспільної єдності в умовах сучасних викликів.
«У своїй доповіді про роль корінних народів України, зокрема кримськотатарського народу, у зміцненні державності України підкреслив: це не історія ситуативної підтримки, а послідовний, усвідомлений і стратегічний вибір, зроблений ще на зорі незалежності України», — зазначив Барієв.
Він також нагадав, що:
• з 1991 року кримськотатарський народ чітко і публічно пов’язав своє майбутнє з майбутнім Української держави;
• саме кримські татари першими підняли державний прапор України в Криму у 1991 році — в умовах політичної невизначеності, тиску проросійських сил і фактичної відсутності державних інституцій України на півострові. Це був не символічний жест, а політична заява: Крим є частиною України, а кримськотатарський народ — частиною української політичної нації;
• кримські татари брали активну участь у Всеукраїнському референдумі у 1991 році, підтримавши незалежність України. Для народу, який лише починав повертатися з депортації, це був свідомий вибір на користь держави, що гарантувала свободу, права і перспективу розвитку — на відміну від імперської моделі, з якою кримські татари мали трагічний історичний досвід;
• у 1996 році кримськотатарський народ послідовно підтримав ухвалення Конституції України, розуміючи, що саме Основний Закон є фундаментом правової держави, гарантією прав людини і запобіжником від реваншу імперських практик.
Голова Правління також зазначив, що:
• протягом усіх років незалежності кримські татари системно підтримували проукраїнські політичні сили, брали активну участь у виборчих кампаніях, громадському житті та місцевому самоврядуванні. Це була не підтримка окремих політиків, а підтримка курсу України як незалежної, демократичної та європейської держави.
Він підкреслив, що з початку російської окупації Криму у 2014 році:
• саме Меджліс одним із перших звернувся до Верховної Ради України із заявою про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, чітко зафіксувавши, що кримськотатарський народ не визнає жодних спроб відокремлення Криму від України;
• протягом восьми місяців з початку окупації над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу майорів державний прапор України. Це був акт відкритого, мирного, але принципового спротиву окупації.
Окрім цього, він поінформував, що:
• усі роки окупації кримські татари залишаються голосом України на міжнародних майданчиках — в ООН, ОБСЄ, Раді Європи, Європейському парламенті, на форумах з прав людини;
• з початком повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році роль кримськотатарського народу у зміцненні державності України набула ще одного виміру — військового. Тисячі кримських татар сьогодні служать у Збройних Силах України, захищаючи державу зі зброєю в руках, часто не маючи можливості повернутися до власних домівок у Криму.
Це ще раз доводить: кримськотатарський народ не є «об’єктом захисту» — він є суб’єктом української державності, її активним захисником і співтворцем.
Також Ескендер Барієв нагадав, що:
• на жаль, вже майже три роки Кабінет Міністрів України не підписує розпорядження про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу за Меджлісом кримськотатарського народу. І тут питання не до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, яка виконала все в межах своїх повноважень, а до Кабінету Міністрів України. Це вже не юридичне, а політичне питання.
На жаль, із 17 підзаконних актів ухвалено лише два, та не зареєстровано жодного законопроєкту щодо адаптації Закону України до профільних законів України.
«Тому наголосив, що треба не заявляти про Соборність, а поступово її зміцнювати.
Крим — це Україна! Слава Україні!», — резюмував Ескендер Барієв.