2 грудня 2025 року в рамках Першого Конгресу корінних народів України відбулася панельна дискусія «Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання», присвячена ролі кримських татар, кримчаків і караїмів у міжнародних процесах та захисті власних прав.
Спікерами виступили:
Біналакшмі Непрам – радниця з питань корінних народів Інституту Миру США;
Кеннет Дір – представник клану Ведмедів племені Мохок на території Канаваке;
Сулейман Мамутов – член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України;
Світлана Саітова (Бараш) – координаторка проєктів та зв’язків громадської організації «Спілка караїмів України», членкиня Консультативної Ради з питань корінних народів України;
Вячеслав Ломброзо – заступник голови Міжнародної громадської організації «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму».
Модераторка — Людмила Коротких, юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Людмила Коротких у вступі наголосила, що корінні народи України — частина глобального руху корінних народів чисельністю понад 467 млн людей. Вона підкреслила, що у світі корінні народи стають важливою частиною архітектури міжнародної політики, беручи участь у миротворчих та правозахисних процесах.
У своєму виступі Кеннет Дір окреслив історію руху корінних народів у системі ООН та зазначив, що їхній власний голос є критично важливим для виживання:
«Зараз корінні народи повинні мати власний голос і можливість представляти свої інтереси. Це надзвичайно важливо для виживання: якщо корінних народів не буде чути, про них забудуть, і це стане порушенням їхніх прав. Ігнорування потреб корінних народів може дозволити державі легко відсунути ці питання. Коли ми говоримо про Україну сьогодні, ми маємо розуміти, що вона повинна імплементувати Закон України «Про корінні народи України».
Вячеслав Ломброзо нагадав, що ще з 1990-х років представники кримських татар, кримчаків і караїмів долучалися до міжнародних майданчиків ООН, заявляючи про свої права навіть тоді, коли Україна ще формально не визнавала їх корінними народами. Він підкреслив, що саме міжнародні механізми допомагали привертати увагу української влади до існування та прав цих народів.
«Це мало величезне значення: міжнародні структури дозволяли нам напряму ставити питання про реалізацію наших фундаментальних прав — і перед світовою спільнотою, і перед українським урядом. Завдяки цьому держава вперше дізналася про наше існування та наші колективні права. Тож міжнародні механізми стали для нас не лише способом заявити про себе у світі, а й інструментом утвердити колективні права всередині самої України», – наголосив він.
Біналакшмі Непрам детальніше розповіла про глобальний досвід миробудівництва:
«Ми працюємо для того, щоб просувати корінні народи як чемпіонів, як миробудівників. Це — у центрі всіх наших дій, адже мир лежить в основі всього, що ми робимо. Великий Закон Миру показав світу, що корінні народи є миротворцями та миробудівниками, а не розпалювачами війни. І сьогодні, у 2025 році, ми прийшли сюди із зони конфлікту, щоб висловити солідарність з вами».
Світлана Саітова (Бараш) наголосила, що через окупацію Криму караїми, кримчаки і кримські татари втратили значну частину міжнародних зв’язків, і сьогодні важливо їх відновити.
«Ми (караїми) — один народ у різних країнах, з різними законами, але спільною ідентичністю. І тому найперша задача, яку ми повинні вирішити в цьому напрямку, не втратити, а відновити ті зв’язки, які зараз перейшли в міжнародну площину. Тобто ми є представниками одного народу, які мають різне громадянство і підпорядковуються різним законам, правам і обов’язками в своїх країнах», – зазначила вона.
Сулейман Мамутов звернув увагу, що російська пропаганда роками розмивала розуміння статусу корінних народів і перекручувала позицію Меджлісу:
«Попри те, що Меджліс кримськотатарського народу вже багато років бере участь у міжнародних процесах, ресурси пропаганди росії залишаються значно більшими, тому нам досі доводиться освічувати закордонних дипломатів у питаннях корінних народів».
У підсумку Людмила Коротких підкреслила, що корінні народи України вже є суб’єктами міжнародних відносин і повинні бути присутніми за столом переговорів:
«Ми дійсно бачимо, корінні народи в світі є суб’єктами міжнародних процесів, міжнародних відносин. Вони присутні і їхні голоси чують, і від нас залежить, наскільки сильним і потужним буде наш голос. І звісно, що в умовах, коли ми переживаємо цю війну, і ми прагнемо миру, ми прагнемо нашого майбутнього, безумовно, що без нас за столом перемовин цього не може бути».
Роль КРЦ у міжнародній адвокації
Нагадаємо, що з метою інформування міжнародної спільноти про ситуацію в Криму та порушення прав корінних народів України Кримськотатарський Ресурсний Центр системно:
- проводить зустрічі з представниками посольств і міжнародних організацій;
- бере участь у міжнародних заходах, таких як Постійний форум ООН з питань корінних народів, Експертний механізм ООН з прав корінних народів, Перший глобальний саміт корінних миротворців та інші.
- готує та подає заяви і звіти до універсальних і регіональних механізмів захисту прав людини.
Крім цього, КРЦ:
- є місцевим тренером Ради Європи у сфері протидії дискримінації, захисту прав національних меншин (спільнот) та ромів в Україні, а також консультантом Ради Європи для надання послуг з питань національних меншин, протидії дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті в Україні;
- є співзасновником Глобальної мережі корінних миробудівників, перемовників і медіаторів, яка у 2024 році стала фундаментом для ухвалення історичної Резолюції ГА ООН щодо корінного миробудування.