Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв узяв участь у Платформі діалогу з корінними народами, що відбулася 27–28 листопада в Берліні. Захід був присвячений становищу корінних народів у російській федерації та взаємодії з російськими демократичними силами в екзилі.
«Участь у кожному подібному заході – це можливість розповісти про реальну ситуацію в Криму та системні репресії щодо представників корінного кримськотатарського народу», — підкреслив Барієв.
За його словами, у перший день вони працювали в форматі тематичної конференції, під час якої обговорили:
• наслідки мілітаризації та агресивної війни росії проти України для корінних народів;
• прояви дискримінації та системного расизму щодо корінних народів;
• наслідки колоніальної політики росії, питання федералізації та права на самовизначення;
• мовні та культурні права, вплив видобувних проєктів на традиційні території;
• екологічні загрози та наслідки кліматичної кризи.
Окрім цього, Ескендер Барієв виступив із доповіддю на тему: «Корінні народи – жертви злочинів проти людяності та військових злочинів у контексті військової агресії росії проти України».
Він нагадав свої слова, які публічно вимовляв під час окупації Криму у 2014 році: «Окупація Криму – це з одного боку велика загроза для кримськотатарського народу, а з іншого – це шанс стати більш суб’єктним і відомим у світі. Тільки багато залежить від того, як поведеться кримськотатарський народ.
«Я пишаюся тим, що був ініціатором та співавтором звернення Меджлісу кримськотатарського народу до ВР України та всього українського народу, яке було прийнято 15 березня 2014 року. Адже Меджліс як представницький орган корінного народу став першою організацією у світі, яка підтримала суверенітет та територіальну цілісність України. У відповідь на це звернення ВР України своєю постановою від 20 березня 2014 року вперше офіційно визнала кримських татар корінним народом України, його представницькі органи офіційними в Україні, приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів та гарантувала їх захист. А 27 березня ГА ООН своєю резолюцією підтримала суверенітет та територіальну цілісність України. Тоді це було важливо, бо свої злочини росія намагалася виправдати волевиявленням якогось кримського народу, якого не існує в природі, а відповідно до міжнародного права, право на самовизначення має корінний народ», — підкреслив Барієв.
Барієв вкотре підкреслив:
«Сьогодні на 12 році окупації Криму, я постійно згадую ці слова, при цьому можу підтвердити, що кримськотатарський народ став більш відомим і суб’єктним у світі, а в Україні було ухвалено закон про корінні народи, який також викликав негативну реакцію російської влади, тому що його ухвалення сприяє руйнуванню нацистської ідеології «русского мира».
Наголосив, що цим прикладом ми можемо демонструвати, що корінні народи можуть впливати на процеси і при цьому боротися за свою суб’єктність», — зазначив Голова Правління КРЦ.
Він також поінформував учасників конференції про становище корінних народів України в умовах російської окупації Криму. Серед найтяжчих наслідків окупації — людські втрати.
Нагадав, що за даними КРЦ за період окупації Криму зафіксовано:
• 477 політичних ув’язнених і переслідуваних за кримінальними «справами», з них 269 — представники кримськотатарського народу;
• 61 людина загинула, 29 із них — представники кримськотатарського народу;
• 32 людини стали жертвами насильницьких зникнень, з яких 18 — кримські татари.
«У російських місцях позбавлення волі (СІЗО та колонії) сьогодні утримуються 316 політичних ув’язнених Криму, 176 з яких є представниками кримськотатарського народу», — повідомив правозахисник.
Також окреслив основні тенденції переслідування кримських татар за період окупації, зокрема незаконні обшуки, арешти, затримання, порушення права на здоров’я та на справедливий суд.
Правозахисник зауважив, що усього за 2017–2025 роки зафіксовано понад 10 тисяч порушень прав людини, з яких понад 6 тисяч стосуються кримських татар.
«Окрему увагу приділив актуальним тенденціям 2025 року, представивши діаграму зі статтями обвинувачень, які російська влада застосовувала протягом перших дев’яти місяців року. Серед найпоширеніших — «шпигунство», «державна зрада», участь у батальйоні ім. Номана Челебіджіхана, «дискредитація зс рф», «Хізб ут-Тахрір» та інші», — розповів Барієв.
Він також повідомив про переслідування різних категорій громадян. Станом на сьогодні у місцях несвободи утримуються щонайменше:
• 41 жінка,
• 64 молоді людини,
• 28 людей похилого віку,
• 10 осіб з інвалідністю.
Підкреслив, що через неналежні умови утримання та відмову у медичній допомозі в російських в’язницях загинули троє політв’язнів: Костянтин Ширінг, Рустем Віраті та Джеміль Гафаров.
«Платформа діалогу в Берліні стала важливою нагодою привернути увагу міжнародної спільноти до системних порушень прав корінних народів у росії та на тимчасово окупованих територіях України. Дані, представлені Кримськотатарським Ресурсним Центром, засвідчують масштабні та цілеспрямовані репресії проти кримських татар, що вимагають подальшого міжнародного реагування, посилення тиску на росію та підтримки правозахисних ініціатив», — зазначив Голова Правління КРЦ.
Він звернув увагу на те, що основною боротьбою коренних народів росії є збереження своєї ідентичності, розвиток своєї суб’єктності та збереження свого генофонду, який не повинен брати участь у злочинній імперській війні проти України.
«У другий день відбувся закритий круглий стіл з російськими демократичними силами у вигнанні, на якому були прийняті Звернення учасників Берлінської конференції «Про становище корінних народів росії» до корінних народів України та Декларацію Платформи діалогу корінних народів, однією зі складових якої є Заява про права та статусу корінних народів у контексті Резолюції ПАРЄ 2621 (2025)», — резюмував Голова Правління КРЦ.