Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких в інтерв’ю телеканалу «Перший» прокоментувала створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії рф проти України, а також перше рішення Європейського суду з прав людини в індивідуальних справах, пов’язаних з окупацією Криму.
За її словами, рішення Ради Європи та Європейського Союзу про фінансування підготовчого етапу спецтрибуналу є принципово важливим кроком у процесі притягнення росії до відповідальності.
«Це дуже важливе, насправді, рішення у контексті притягнення до відповідальності російських злочинців за злочини, які вони вчиняють в Україні. Саме з огляду на те, що ці гроші спрямовані на те, щоб забезпечити діяльність команди, яка буде розробляти всі необхідні документи для запуску самого цього трибуналу.
Тобто все, що пов’язане з політичними питаннями, бюрократичними питаннями, з питаннями того, якою буде процедура розгляду, як мають бути представлені докази, — усе це ще перебуває на етапі розробки. Саме завдання цієї групи, команди, яку фінансуватимуть за кошти, що були виділені, — розробити ці важливі документи, які в подальшому мають бути ухвалені й ратифіковані країнами, що долучаться до роботи цього трибуналу», — зазначила Коротих.
Окремо юристка зупинилася на рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2026 року — першому остаточному рішенні в індивідуальних справах, що стосуються подій у Криму після 2014 року. Вона наголосила, що це рішення має системне значення, адже підтверджує незаконність дій рф на окупованому півострові.
«Так, 20 січня ЄСПЛ виніс перше остаточне рішення в індивідуальних справах. Воно стосується порушення права на мирні зібрання в період з 2014 по 2017 роки. Чому цей період — оскільки заяви складалися за конкретні епізоди в цей період, які мали місце на території Криму. Це стосувалося і арештів, і притягнення до відповідальності, і переслідування активістів на території окупованого Криму, і протестів проти окупації Криму, і протестів, які були на підтримку тих політичних в’язнів, у яких відбувалися обшуки. Також ці справи десь стосувалися подій 3 травня, коли лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв намагався приїхати до Криму, і на адміністративному кордоні його зустрічав народ. Тобто це різні епізоди, і це те, що саме доводить системність.
Це об’єднана справа із 43 заяв, і загалом вона стосується 66 осіб. Тобто в деяких справах одразу було кілька заявників. У всіх цих справах було встановлено порушення статті 11 Конвенції — права на мирні зібрання в окремих справах», — підкреслила юристка КРЦ.
Вона додала, що крім того, Суд встановив порушення статей 5 і 6 Конвенції. Стаття 5 стосується незаконного позбавлення волі, а стаття 6 — права на справедливий суд.
«Вкрай важливо, що в індивідуальних справах уже ухвалено такі рішення. Також Суд присудив справедливу сатисфакцію постраждалим», — наголосила Людмила Коротких.
Вона підкреслила, що ці рішення мають важливе значення для майбутніх компенсаційних і репараційних механізмів.
Людмила Коротких також зазначила, що Рада Європи сьогодні фактично стала ключовим міжнародним майданчиком, де зосереджено розгляд справ щодо окупованого Криму та злочину агресії проти України. Саме в її межах функціонують ЄСПЛ, міжнародний реєстр збитків і майбутній спецтрибунал.
«Безумовно, ми бачимо, цю практику, що суд дійсно дотримується свого слова, що після розгляду міждержавної справи відбувається розгляд індивідуальних, і ми бачимо, що цей процес дійсно триває», — резюмувала юристка КРЦ.