Головна / Новини / Новини / 60-річний кримський татарин Рустем Віраті помер у російській вʼязниці

60-річний кримський татарин Рустем Віраті помер у російській вʼязниці

12 Березня, 2025

Кримськотатарському Ресурсному Центру стало відомо, що 60-річний політв’язень з с. Рикове Генічеського р-ну Рустем Віраті, якого окупанти звинувачували в участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні ім. Номана Челебіджихана та у сприянні економічній блокаді Криму, помер у виправній колонії міста Дмитровград Ульяновської області.

Переслідування та незаконний вирок

Віраті Рустем Різаєвич народився 28 грудня 1964 року. Працював водієм, таксистом, мав дружину, трьох дітей: дочку та двох синів і п’ятьох онуків. Його затримали 16 березня 2023 року у смт Рикове Херсонської області. Під час обшуку в нього вилучили всі документи, а підставою для арешту стали значок і грамота про участь у блокаді Криму.

Після затримання його побили й катували, а ввечері викинули на трасі, і він змушений був пішки повертатися додому. Наступного дня, 17 березня, відбувся другий обшук, після якого його знову затримали, заявивши: «Тепер – надовго».

Протягом перших чотирьох місяців після затримання окупанти приховували місце його утримання. Відомо, що спочатку його тримали в Херсонській області, у СІЗО №2 селища Чонгар, у камері №18. Пізніше його етапували до Уфи, а зрештою – у колонію суворого режиму в місті Дмитровград.

Так званий «Генічеський суд» засудив Рустема Віраті до 8 років колонії суворого режиму, хоча окупанти просили для нього 15 років. Судові засідання проходили у закритому режимі, родичі та незалежні адвокати не були допущені – його захищав лише призначений окупантами адвокат. Свідками на суді були привезені з Криму особи, які давали потрібні окупантам свідчення. На одному з судових засідань знайомий побачив Рустема з перев’язаною головою, що свідчить про жорстоке поводження та можливі нові тортури.

Смерть у колонії

До ув’язнення Рустем Віраті був здоровим, але в колонії його стан різко погіршився. У нього піднявся рівень цукру в крові, розвинувся сильний набряк ніг, накопичувалася рідина в легенях. Він не міг ходити, лежав лише на одному боці, а взуття йому не підходило через набряки. У в’язниці йому нібито кололи інсулін, проте невідомо, що саме вводили.

Останній дзвінок від нього рідні отримали 7 лютого 2025 року – він сказав, що довго не протримається.

Старший син займається перевезенням тіла батька, щоб поховати його за мусульманськими традиціями кримських татар.

Кримськотатарський Ресурсний Центр висловлює щирі співчуття родині політв’язня та всім, хто знав і підтримував його. Відповідальність за його смерть повністю лежить на державі-терористі – російській федерації.

Ми вкотре закликаємо українську владу активізувати дії зі звільнення та обміну політв’язнів Кремля, залучаючи до цього міжнародні організації. Це вже не перша смерть. 7 лютого 2023 року стало відомо про смерть політв’язня Констянтина Ширінга, а 10 лютого 2023 року у СІЗО-3 м. Новочеркаська Ростовської області помер кримський татарин, політв’язень Джеміль Гафаров.

За даними КРЦ, за період окупації Криму загинула 61 людина, 29 із них – представники кримськотатарського народу.

Росія продовжує системно знищувати українських політв’язнів, і якщо світ не змусить її зупинитися, кількість жертв лише зростатиме.