21 липня в Українському кризовому медіацентрі Кримськотатарський Ресурсний Центр презентував Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І півріччя 2026 року, а також Аналіз порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
Спікерами заходу стали Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, донька незаконно затриманого Олега Плачкова Людмила Мельникова, донька політв’язня Руслана Лаврика Маргарита Лаврик та менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Валентина Манжула.
Учасники пресконференції наголосили, що російська федерація продовжує системно порушувати права людини на тимчасово окупованих територіях України, вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності. Попри складні обставини, надзвичайно важливо фіксувати кожен випадок незаконного переслідування, адже саме документування злочинів дозволить у майбутньому притягнути винних до відповідальності.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, протягом І півріччя 2026 року в окупованому Криму було зафіксовано 11 обшуків, із яких 2 — щодо представників корінного кримськотатарського народу.
Також правозахисники задокументували 47 випадків затримань та утримань, 47 випадків допитів, опитувань та так званих «бесід», 128 випадків арештів, із яких 37 стосувалися кримських татар. Значна частина цих випадків стосується представників корінного кримськотатарського народу.
Крім того, КРЦ зафіксував 139 випадків порушення права на справедливий суд, 29 випадків незаконного етапування, а також щонайменше 42 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру під час заходу наголосив, що всю інформацію щодо порушень прав людини ми дізнаємося лише після деокупації Криму та інших тимчасово окупованих територій України.
«Ми постійно говоримо, що першопричиною порушень прав людини і воєнних злочинів є окупація. І тільки після деокупації ми дізнаємося, що і як насправді відбувалося на тимчасово окупованих територіях.
Яка кількість людей постраждала від порушень прав людини, від воєнних злочинів, які сьогодні вчиняють окупанти на наших територіях, у тому числі на тимчасово окупованих територіях України. Тому я знову хочу нагадати про те, що нам треба продовжувати цю роботу», — зазначив правозахисник.
Окрему увагу він звернув на практику утримання цивільних у статусі інкомунікадо.
«Люди, які перебувають у статусі інкомунікадо, утримуються росією в такому статусі цілеспрямовано, щоб вибивати з них інформацію, яку потім використовують, у тому числі в процесуальному плані», — зазначив він.
Голова Правління КРЦ також повідомив, що завдяки організації вдалося встановити місцеперебування 96 людей, які перебували у статусі інкомунікадо.
«Для кожної родини це була радість, коли вони дізнавалися, що їхня близька людина жива. І це дуже важливо. Ми маємо боротися за кожну нашу людину, ми маємо боротися за кожного громадянина України, який сьогодні перебуває у статусі інкомунікадо», — наголосив Ескендер Барієв.
За словами правозахисника, через відсутність доступу до таких людей неможливо своєчасно зафіксувати факти катувань та інших злочинів.
«Вони своєчасно не можуть надати інформацію ні через адвоката, ні через близьких, ні через правозахисників про те, що щодо них застосовували катування, і далі неможливо зафіксувати ці побої», — пояснив він.
Окремо менеджерка з комунікацій КРЦ звернула увагу на продовження тенденції тиску на політв’язнів шляхом позбавлення російського громадянства. За І півріччя 2026 року КРЦ зафіксував, що громадянства позбавили двох кримських політв’язнів — Рустема Таїрова та Ельдара Кантімірова.
«Позбавлення російського громадянства означає, що після відбуття незаконного покарання кримські татари можуть не мати можливості повернутися до свого рідного дому в Криму, якщо на той момент територія залишатиметься тимчасово окупованою», — наголосила Валентина Манжула.
Окремо під час презентації було представлено Аналіз порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
Менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру наголосила, що у звітному періоді було зафіксовано щонайменше один підтверджений випадок загибелі цивільної людини в тимчасово окупованому Мелітополі внаслідок незаконного затримання та катувань.
«Йдеться про Тетяну Плачкову, яка після незаконного затримання утримувалася в катівні окупантів у Мелітополі, де зазнавала систематичних побоїв, катувань та нелюдського поводження. Попри критичне погіршення стану здоров’я, їй не надали своєчасної медичної допомоги. Тетяна Плачкова померла 23 травня 2024 року в Мелітопольській лікарні №1, а інформація про її смерть стала відома лише у квітні 2026 року», — підкреслила Манжула.
Під час заходу донька політв’язня Руслана Лаврика Маргарита Лаврик розповіла історію свого батька — цивільного мешканця Енергодара, який після окупації міста відмовився співпрацювати з російською владою та залишився вірним Україні.
У червні 2024 року співробітники ФСБ рф увірвалися до будинку родини та незаконно затримали Руслана Лаврика. Після цього понад 15 місяців його утримували у місцях несвободи на окупованій території.
«Через реальну небезпеку батько був змушений переховуватись. На початку червня 2024 року вісім озброєних співробітників ФСБ росії увірвалися до нашого будинку. Вони жорстоко побили Руслана, провели обшук і викрили його.
Протягом місяця ми не знали, де він перебуває і чи живий. Лише згодом дізналися, що він живий, але перебуває у полоні. Саме тоді для нього почалося справжнє пекло.
Руслана утримували у тюрмах, підвалах, катівнях на окупованій території понад 15 місяців. Його били, катували електричним струмом, морили голодом, піддавали фізичному та психологічному насильству. Його змушували підписати зізнання у злочинах, яких він не скоював, зокрема сфабрикували кримінальну справу за статтею «державна зрада», — наголосила Лаврик.
Згодом окупаційний «суд» незаконно засудив Руслана Лаврика до 16 років позбавлення волі у колонії суворого режиму.
Наразі він перебуває у виправній колонії №2 міста Тюмені. Через пережиті катування його стан здоров’я суттєво погіршився. Він має проблеми із серцем, наслідки струсу головного мозку, постійні мігрені, підвищений артеріальний тиск, частково втратив слух і зуби.
«Але за кожною такою історією стоїть людина, родина і життя, яке ще можна врятувати. Ми не маємо права мовчати. Кожен день очікування може коштувати їм життя», — зауважила Маргарита Лаврик.
Під час пресконференції було презентовано відеоролик Кримськотатарського Ресурсного Центру про родину переслідуваних окупантами Плачкових, у якому наочно та стисло висвітлено їхню історію. Ролик допоміг широкій аудиторії дізнатися більше про родину та обставини зникнення пана Олега.
Людмила Мельникова — донька незаконно затриманого цивільного мешканця Мелітополя Олега Плачкова — детальніше розповіла про трагедію своєї родини та наголосила, що тисячі українських цивільних залишаються невідомими для світу, перебуваючи у статусі інкомунікадо — без підтвердження факту затримання, без зв’язку з рідними та без можливості отримати необхідну допомогу.
«Я донька Олега та Тетяни Плачкових, українських цивільних мешканців Мелітополя, яких затримали силові російські структури 25 вересня 2023 року. На жаль, мою маму вже не врятувати, і вона померла від катувань, від відсутності їжі, води та належної медичної допомоги», — розповіла Людмила Мельникова.
За її словами, її батька Олега Плачкова росія майже три роки утримує у статусі інкомунікадо. Російська сторона не підтверджує факт його затримання та не надає інформації про місце його перебування.
«Я не можу вам передати той біль, який відчуває родина, коли вона не може допомогти своїй рідній людині. І коли я втратила одного найближчого родича, я зараз втрачаю іншого.
Таких, як мій батько, тисячі. Тисячі утримуються у тюрмах російської федерації, тисячі залишаються неверифікованими, і про них потрібно казати, потрібно кричати усюди», — підкреслила вона.
За словами доньки Олега Плачкова, цивільні заручники перебувають у надзвичайно небезпечних умовах, адже через ізоляцію вони не можуть повідомити про катування, ненадання медичної допомоги чи інші порушення.
«Їх просто стирають із цієї землі. Та росія, яка говорить, що вона допомагає людям на окупованих територіях, у той самий час забирає їх із домівок, позбавляє права сказати про себе, позбавляє будь-якої можливості отримати медичну допомогу», — сказала Людмила Мельникова.
За словами Барієва, надзвичайно важливо продовжувати документувати злочини російської федерації та інформувати міжнародну спільноту про ситуацію на окупованих територіях.
«Ми продовжуємо працювати, і тут мова йде про співпрацю адвокатів, політв’язнів, їхніх родичів, близьких, знайомих, різних міжнародних інституцій, до компетенції яких це належить,і, звичайно, компетентних органів України, що ми й намагаємося робити», — підкреслив Ескендер Барієв.
Учасники пресконференції вкотре підкреслили, що повернення цивільних заручників та захист їхніх прав має залишатися одним із ключових завдань України та міжнародної спільноти.
Повний Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І півріччя 2026 року за покликанням.
Фото:КРЦ, УКМЦ