У п’ятницю, 16 січня, Кримськотатарський Ресурсний Центр в Українському кризовому медіацентрі представив Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2025 рік. Крім того, КРЦ надав аналіз порушень прав людини на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Тетяна Зелена — сестра кримського політв’язня Сергія Лихоманова (онлайн);
Костянтин Давиденко – колишній кримський політв’язень (онлайн).
Учасники пресконференції наголосили, що російська федерація продовжує системно порушувати права людини, вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності. Незважаючи на складні обставини, надзвичайно важливо фіксувати кожен такий випадок, адже це дозволить у майбутньому притягнути всіх винних до відповідальності.
За даними організації, за звітний період зафіксовано 40 обшуків, 159 затримань/утримань, 158 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за 2025 рік становить 244. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу. Така практика набула на півострові системний характер.
За 2025 рік було зафіксовано 40 обшуків, 21 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За 2024 рік був зафіксований 61 випадок, 35 – щодо кримських татар, а у 2023 – 65, 46 – щодо кримських татар.
«За 2025 рік було зафіксовано 159 затримань, 48 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За 2024 рік було зафіксовано 111 випадків, 28 – щодо кримських татар, а у 2023 – 173, 119 – щодо кримських татар. Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у рф організацій «Хізб ут-Тахрір», «Свідки Єгови», батальйону імені Номана Челебіджіхана, за «дискредитацію зс рф», «шпигунство», «державну зраду», «терористичний акт» тощо», – зазначив Ескендер Барієв.
За 2025 рік зафіксовано 245 випадків арештів, 90 – щодо кримських татар. За 2024 рік було зафіксовано 173 випадки, 75 – щодо кримських татар, а у 2023 – 217, 142 – щодо кримських татар.
«Із 245 випадків: 101 новий арешт, 92 вироки, 6 адмінарештів, 2 повторних арешти, 43 – продовження термінів утримання під вартою», – пояснила Тетяна Савчук.
За 2025 рік зафіксовано 333 випадки порушення права на справедливий суд, 150 – щодо кримських татар. За 2024 рік було зафіксовано 281 випадок, 186 – щодо кримських татар, а у 2023 – 280, 188 – щодо кримських татар.
Говорячи про право на здоров’я, то правозахисники зафіксували 76 випадків порушення цього права, 58 – щодо кримських татар. Особливу увагу спікери звернули щодо ситуацій із політв’язнями: Тофіком Абдулгазієвим, якому діагностували злоякісну пухлину головного мозку, Олександром Сізіковим та Ленуром Халіловим, яких повторно заарештували окупанти, а також із Аметом Сулеймановим, Іриною Данилович, Рустемом Гугуриком та низкою інших, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.
«Наразі за нашими даними, зафіксовано 10 політв’язнів Криму, які мають інвалідність. Крім цього, щонайменше 28 політв’язнів є людьми похилого віку. Для них вироки можуть стати смертельними. І на жаль, уже є 3 смерті політв’язнів Криму через неналежні умови утримання, ненадання медичної допомоги, жахливе харчування», – зазначила Тетяна.
Окрему увагу правозахисники приділили категорії насильницьких зникнень. За словами Ескендера Барієва, за звітний період зафіксовано щонайменше 12 таких випадків, з них 2 — щодо кримських татар. Він зазначив, що з 2024 року спостерігається тенденція утримання людей у статусі інкомунікадо — без будь-якого зв’язку із зовнішнім світом. Водночас у разі встановлення місцезнаходження особи вона більше не обліковується як зникла безвісти та переноситься до відповідної категорії — СІЗО або колонії — у клікабельних діаграмах КРЦ «Жертви окупації Криму».
У звіті КРЦ, який доступний на сайті організації, також міститься інформація про допити, про неналежні умови утримання в СІЗО і в’язницях, про порушення прав політв’язнів, незаконні військові навчання в окупованому Криму, пропаганду, порушення релігійних прав, порушення екосистеми Криму тощо.
Ескендер Барієв звернув увагу на нові тенденції, які фіксує Кримськотатарський Ресурсний Центр.
Першою тенденцією він назвав позбавлення російського громадянства політв’язнів із подальшою загрозою депортації. За словами Барієва, КРЦ вже фіксує конкретні випадки, коли людей попереджають про можливе видворення з окупованого Криму.
Окремою тенденцією, яка посилилася з 2024 року, є утримання людей у статусі інкомунікадо — без будь-якого зв’язку із зовнішнім світом.
«Людей викрадають або забирають із домівок, а потім тривалий час не визнають факту їх утримання. Лише згодом нам або нашим джерелам вдається встановити, що особа перебуває в СІЗО, на оперативних об’єктах ФСБ або вже після вироку — в колонії», — зазначив він.
Наступною тенденцією Голова Правління КРЦ назвав посилення пропагандистського тиску через систему освіти. За його словами, окупаційна влада активізує ідеологічну роботу в школах, чинячи тиск як на дітей, так і на батьків та вчителів. Паралельно з цим зростає кількість переслідувань за будь-які прояви незгоди в соціальних мережах. Окремим елементом цієї політики є обмеження або закриття соціальних платформ, аби максимально зруйнувати можливості комунікації.
Ще однією сталою практикою залишається тиск на мешканців Криму, які відмовляються отримувати російські паспорти. За словами Барієва, таких людей намагаються змусити або виїхати з півострова, або погодитися на примусову паспортизацію, а в окремих випадках — готують до депортації.
Крім цього, виходячи із реалій сучасності, КРЦ почав фіксувати порушення прав люди на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областях. Як зазначила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук, за 2025 рік КРЦ зафіксував як мінімум 51 випадок затримання, 76 арештів. У звіті також звернули увагу на такі випадки як: пропаганда, військові навчання, загиблі та інші порушення.
Ці цифри, факти та приклади – лише частина страшної картини репресій, яка щодня розгортається на окупованих територіях. Проте за кожним статистичним рядком стоять конкретні людські долі. Тому до пресконференції долучилися колишній політв’язень Криму Костянтин Давиденко та сестра кримського політв’язня Сергія Лихоманова Тетяна Зелена.
Костянтин Давиденко наголосив, що документування злочинів, які вчиняє рф на окупованих територіях, є критично важливим елементом боротьби за справедливість. За його словами, фіксація фактів необхідна не лише для майбутнього притягнення винних до відповідальності, а й для підтримки постраждалих та їхніх родин.
Він підкреслив, що відновлення справедливості неможливе без чіткого розуміння того, що саме відбулося, хто вчиняв ці злочини та за яких обставин. Саме це, за його словами, є запорукою неповторення репресій у майбутньому.
Окрему увагу Давиденко звернув на стан кримських політв’язнів, які досі перебувають у місцях несвободи. Він застеріг, що через катування, відсутність належної медичної допомоги та нелюдські умови утримання багато з них можуть просто не дожити до звільнення, якщо держава та суспільство не посилять зусилля з їх захисту.
«Це наші громадяни, це наші люди. І ми, звісно, повинні за них боротися, ми, звісно, повинні щось для них робити», — наголосив Давиденко.
Сестра кримського політв’язня Сергія Лихоманова Тетяна Зелена розповіла історію переслідування свого брата, яка, за її словами, є типовою для багатьох цивільних громадян України в окупованому Криму.
Вона повідомила, що понад два роки тому в дім її брата вранці увірвалися озброєні люди в балаклавах. Родину ізолювали в окремій кімнаті, а самого Сергія Лихоманова вивезли в невідомому напрямку. Протягом двох місяців родина не мала жодної інформації про його місцеперебування. Згодом стало відомо, що його звинувачують у нібито підготовці «терористичного акту», при цьому заявляючи про зізнання, отримані під тиском.
Пізніше Сергія Лихоманова засудили до п’яти років позбавлення волі, однак уже за місяць вирок переглянули й висунули додаткові обвинувачення. У підсумку Ростовський військовий суд призначив йому 15 років ув’язнення, попри те, що він є цивільною особою та пенсіонером. Наразі він очікує розгляду апеляції, яка, за словами родини, має формальний характер.
На завершення Тетяна Зелена закликала українську владу та міжнародні інституції посилити тиск на росію з метою повернення цивільних полонених. Вона підкреслила, що ця категорія людей повертається вкрай рідко, особливо йдеться про кримчан та вже засуджених осіб.
«Цих людей потрібно повертати, інакше ми ризикуємо втратити їх», — підсумувала вона.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв у підсумку окреслив три ключові акценти, на які, за його словами, важливо звернути увагу у 2025 році.
По-перше, він наголосив, що кримські СІЗО сьогодні заповнені переважно політичними в’язнями, а не кримінальними злочинцями.
«Уголовникам одразу пропонують контракт і відправляють на СВО», — пояснив він.
По-друге, Барієв нагадав, що, в контексті окупованих територій України важливо говорити не лише про людей, а й про території. Порушення прав людини та воєнні злочини безпосередньо пов’язані з фактом окупації, і повну картину можна буде побачити лише після деокупації Криму та інших тимчасово окупованих територій.
Третім принциповим моментом він назвав важливість поєднання персональних історій і статистичних даних.
«Для нас важливі і історії, і цифри. Бо саме цифри дозволяють довести, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну, геноцидальну політику щодо українців, кримських татар і всіх громадян України», — підкреслив Барієв.
Фото: КРЦ, УКМЦ