23 вересня 2025 року Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів у Києві воркшоп для правоохоронних структур з метою обговорення ключових проблем удосконалення законодавства та правозастосовної практики у сфері розслідування міжнародних злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях України.
Учасників заходу привітав Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Президії Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. Він відзначив важливість об’єднання зусиль правоохоронних органів та правозахисних структур.
«Ми знаємо, що юристи, зокрема судді працюють з документами, а не з емоціями. Тому дуже важливо, як ми збираємо інформацію та якісно документуємо. Ми намагаємося зберігати хороші стосунки з близькими до жертв людьми, зокрема родичами, друзями, сусідами», — зазначив Барієв.
Він також підкреслив, що важливо правильно зберігати й систематизувати зібрану інформацію, аби вона могла стати основою для ефективної роботи правоохоронних органів у майбутньому.
Ескендер Барієв зазначив, що ми у своїй роботі зіткнулися з проблемою, що з одного й того ж випадку злочину можуть вести розслідування і Нацполіція, і Прокуратура, і СБУ, що немає міжвідомчої комунікації, а ця проблема призводить до подиву жертву чи свідків. Адже для жертви постійно давати свідчення по кілька разів – це не просто тяжкі спогади, а й психологічна травма.
Також Ескендер Барієв звернув увагу, що відповідно до КПК існує ЄРДР, який потребує модернізації, проте це не просте питання, тому Реєстр, який був розроблений експертами КРЦ і який пройшов обговорення на першому воркшопі зі слідчими прокурорами у грудні 2024 року, міг би стати ефективним механізмом для наповнення первинними кваліфікованими даними про злочини на ТОТ України.
Крім того, виходячи з практики, процедура відкриття провадження займає певний час, а згодом інформація про деталі злочину стирається в пам’яті як у жертв, так і у свідків. Тому своєчасне кваліфіковане документування стане важливим доказовим матеріалом для компетентних слідчих органів.
Ескендер Барієв наголосив, що нам потрібно вивчити механізм, як імплементувати цей реєстр у міжвідомчу систему користування даними, при цьому щоб його дані мали обмежений доступ, а правозахисні організації зі свого боку могли б в односторонньому порядку поповнювати його новими первинними даними.
Для нас важливо створити ефективну систему посередництва правозахисних організацій між правоохоронними органами та жертвами/свідками. Оскільки є проблема у довірі та комунікаціях між жертвами та їхніми родичами, які мешкають на окупованих територіях та правоохоронними органами України.
Людмила Коротких, юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру, презентуючи Реєстр воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини, розроблений КРЦ, підкреслила його унікальність та значення для фіксації порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
«Цей реєстр не індексується, тобто його неможливо знайти просто так в інтернеті. Це закритий реєстр, доступ до даних лише по авторизації… У центрі нашого реєстру є таблиця «подія». На сьогодні ми поділили всі злочини, які ми фіксуємо, на основні категорії: тортури, садизм, сексуальні злочини, матеріальна шкода, викрадення, позбавлення волі, вбивство та замах на вбивство», — поділилася Коротких.
За словами юристки КРЦ, категорії злочинів у реєстрі можна додавати за потреби. Робота з таблицею ведеться окремо по кожній події, і КРЦ планує надалі розширювати та доповнювати реєстр, коли з’явиться така можливість.
Ескендер Барієв зазначив, що цей Реєстр має допомогти в акумуляції даних і підтримці комунікації між різними структурами, забезпечуючи надійний і безпечний доступ до інформації для тих, хто займається її аналізом та використанням у розслідуваннях.
Олександр Позняк, адвокат та експерт КРЦ, зазначив, що головна цінність Реєстру полягає в його інформаційності.
«Оскільки головним сенсом цього реєстру є його інформаційність, то відповідно ми вже надалі дивимося, як така інформація може бути корисною в загальному сенсі. Якщо казати просто про розслідування окремого злочину, це нібито і так зрозуміло. Це додаткова інформація, яка допомагає отримати більш доказову базу, носієм яких є певні свідки, жертви, які також можуть виступати свідками вже існуючих кримінальних проваджень. Такі випадки не поодинокі, така інформація додається, але випадків на сьогодні, щоб цей реєстр став підставою для порушення нових кримінальних проваджень, наскільки я розумію, немає».
За словами Позняка, Кримськотатарський Ресурсний Центр надає інформацію лише в межах уже відкритих кримінальних проваджень. Наразі немає випадків, коли надані дані стали підставою для реєстрації нового провадження, тож зворотного зв’язку від правоохоронців поки що не отримували.
Борис Бабін, експерт КРЦ, д.ю.н., професор та адвокат, звернув увагу на проблему кваліфікації міжнародних злочинів та правильного правового підходу до них.
«Питання кваліфікації міжнародних злочинів зараз особливо актуальне, адже Україна нарешті ратифікувала Римський статут. Це безперечно позитивний крок, який виводить нашу державу на рівень цивілізованого світу у сфері покарання за міжнародні злочини. Як раптово виявилося, значна кількість справ, що мають ознаки міжнародних злочинів, дуже часто розслідувалися правоохоронцями за звичайними статтями кримінального кодексу», — наголосив експерт КРЦ.
Бабін також додав, що хоча факт міжнародного збройного конфлікту чи тимчасової окупації виглядає очевидним, головна складність полягає у доведенні цього в межах конкретного кримінального провадження, особливо на стадії судового розгляду, де присутня сторона захисту підозрюваного.
Учасники воркшопу підтвердили, що кожен орган має свої таблиці, схеми, однак такого банку даних немає, який міг би як поповнюватися так і використовуватися в розслідуваннях. Також звернули увагу, що потрібно приділити увагу графі «злочинець», який також може фігурувати у різних випадках.
Було запропоновано низку рекомендацій для міжвідомчого використання Реєстру воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини і для подальшої співпраці з правоохоронними органами України.









