У понеділок, 9 грудня, в Українському кризовому медіа-центрі до Дня прав людини Кримськотатарський Ресурсний Центр провів пресконференцію, присвячену темі повернення кримських політв’язнів з російського полону.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Ельвін Кадиров – Представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
Ігор Котелянець – Голова Правління громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», брат колишнього політвʼязня Євгена Панова;
Левіза Джелялова – дружина колишнього політвʼязня Нарімана Джелялова;
Гульнара Бекірова – дружина колишнього політвʼязня Едема Бекірова, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу;
Модераторка: Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«Після окупації Криму росією тисячі активістів потрапили під репресії за свою громадянську позицію. Відкрито кримінальні справи, систематично проводяться затримання, обшуки та арешти, насильно зникають люди. За даними КРЦ, за весь період окупації Криму кількість політв’язнів та переслідуваних у кримінальних справах досягла 371, 229 з яких представники кримськотатарського народу», – розпочала захід Тетяна Савчук.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв розповів про поточну ситуацію із політв’язнями Криму: аналіз кількості утримуваних, умови їх утримання, нові випадки затримань.
«Найбільша така тенденція, яка почала дуже активно проявлятися у 2024 році, – це, в першу чергу, те, що окупанти знову почали проводити викрадення, в тому числі й на території тимчасово окупованого Криму. Коли вони почали приходити з обшуками вночі, коли вони почали говорити про те, що якщо ви не будете говорити вголос про ці викрадення, то ваші близькі люди будуть звільнені. Та, на жаль, як правило окупанти затримують людину, вивозять її і потім немає ніякої інформації», – розповів експерт.
Барієв підкреслив, що дуже велику роль грають близькі, тому що кожна правозахисна організація, кожен політик, кожен небайдужий діє настільки ефективно, наскільки це в їх компетенції, але без підтримки і активності самих родичів це не може відбутися.
Крім того, член Меджлісу наголосив, що своєчасно надана інформація про викрадення людей окупантами – це, в першу чергу, здоров’я близьких. Завдяки такій своєчасній реакції багато людей, які були викрадені у 2022 році, у підсумки були звільнені.
Ельвін Кадиров, Представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, розповів детальніше про роль офісу Омбудсмена України у процесі обмінів і повернення політв’язнів додому.
«Російська федерація не дотримується міжнародних конвенцій, ті конвенції, які вона ратифікувала, і взагалі вона порушує своє внутрішнє законодавство. Це показник, що російська федерація робить злочин, міжнародний злочин, і вона повинна відповідати за це. Але сьогодні ми хочемо більше проговорити, які механізми можна використовувати для повернення», – зазначив він.
Ельвін Кадиров наголосив, що офіс Омбудсмена активно працює у цьому напрямку і це є пріоритетом відповідно до 4 пункту Формули миру Зеленського.
«Наразі започаткована і створена з посольством Канади та Норвегії робоча група з четвертого пункту Формули миру. Започаткована також міжнародна коаліція країн з повернення українських дітей. Це члени 40 країн і 3 країни-спостерігачі. Започаткована міжнародна платформа за повернення незаконно увʼязнених цивільних заручників. Це 32 країни – члени цієї платформи та 3 міжнародні організації. Для чого все це робиться? Для того, щоб показати всьому світу, і щоб тема повернення лунала на всіх міжнародних майданчиках, і щоб всі країни долучалися до роботи», – пояснив пан Ельвін.
Родичі політв’язнів, які були достроково звільнені у межах обмінів, під час заходу розповіли, як адвокаційно-інформаційні кампанії правозахисних організацій, заяви та виступи на міжнародних майданчиках сприяли пришвидшенню звільнення політв’язнів.
«Політв’язні, чиї імена ми сьогодні чули, які лунають інколи, — це лише та мала частина. Їх набагато більше. Про деяких ми навіть не знаємо, тому що одні не мають можливості про себе заявити, інші — просто бояться це зробити. Тож вкрай важливо при зникненні, викраденні людини якомога гучніше інформувати суспільство про це. Це може врятувати людину, ну, по-перше, від жорстокого поводження з боку ФСБ у перші години, а по-друге, допоможе припинити ці жорстокі дії щодо людини чи змусить їх офіційно визначити цю людину затриманою, що дає змогу вже допомогти адвокатам, тобто надати юридичну допомогу тій людині. У будь-якому випадку це краще, ніж просто мовчати», – зазначила Левіза Джелялова, дружина колишнього політвʼязня Нарімана Джелялова.
За її словами, застосування саме такого алгоритму: інформаційного розголосу і розшуку людини — є певним імунітетом для людини, яка зникла чи затримана.
«Я хочу звернутися до всіх рідних цивільних, які, неважливо, політв’язні, цивільні заручники, просто цивільні, які опинилися в незаконному ув’язненні внаслідок збройної агресії російської федерації. Я хочу звернути вашу увагу на статистику звільнень. По-перше, ми тут говоримо про механізм звільнень, і, звичайно, ми бачимо, що найбільш ефективний механізм, який на сьогоднішній день працює, — це взаємні звільнення, так звані обміни. Вони працюють, і подивіться на статистику: близько 5%, якщо брати з 2022 року, за останні майже три роки — близько 5% серед всіх звільнених за так званими обмінами — це цивільні. І подивіться, хто ці цивільні. Тобто це, здебільшого, ті люди, про яких дуже багато говорили, їхні прізвища були відомі, а їхні родичі були дуже активними», – додав Ігор Котелянець, брат колишнього політвʼязня Євгена Панова, Голова Правління громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».
Він пояснив, що саме завдяки активній участі родичів політв’язнів у всіх заходах, на які їх запрошували, всіх пресконференціях, адвокаційних поїздках, вдалося пришвидшити їх повернення додому.
«Ці люди, які мали проукраїнську позицію, які були активними, які мали будувати Україну, люди, які мали політичне або релігійне переконання, — всіх цих людей переслідують. І ми — одні із тих, хто потрапив під цю машину. Едем з 12 грудня 2018 року був закинутий до СІЗО, в катівні міста Акмєсджіта, і ми пройшли дуже такий неймовірний період життя, що я думала, що неможливо боротися з такою машиною», – сказала Гульнара Бекірова, дружина колишнього політвʼязня Едема Бекірова.
Пані Гульнара додала, що про це не можна мовчати, про це треба розповідати.
«І сьогодні, коли Едем вже на свободі, та повірте: ще тисячі людей за ґратами, в катівнях. Але ми завжди пам’ятаємо за наших полонених, які знаходяться в росії, за наших політв’язнів, які ще знаходяться зараз під тиском, під репресивною машиною росії», – зазначила вона.
Менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Савчук зазначила, що у свою чергу на ресурсах КРЦ системно з’являються новини про політичних вʼязнів Кремля, а також проводяться інформаційні кампанії. Вона, зокрема, продемонструвати візуальні продукти, які були розроблені до Дня прав людини.
