У п’ятницю, 4 квітня, команда Кримськотатарського Ресурсного Центру взяла участь у зустрічі із представниками Делегації Ради Європи, яким розповіли про ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму та на новоокупованих територіях, про нові тенденції, а також співрозмовники обговорили шляхи подальшої співпраці.
Учасниками зустрічі були:
Крістіан Урсе – заступник Директора з політичних питань і зовнішніх зв’язків;
Катаріна Нєдєльковіч – радник Генерального директорату з прав людини та верховенства права;
Марсель Капі – політичний радник;
Юлія Дмитрієва – помічник з питань документації та звітування;
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Ескендер Барієв – Голова Правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Людмила Коротких – юристка КРЦ;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій КРЦ.
Ця зустріч була присвячена збору інформації для підготовки чергової доповіді Генерального Секретаря Ради Європи про ситуацію з правами людини на українських територіях, тимчасово контрольованих чи окупованих російською федерацією.
Спершу, Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв, окреслив підхід організації до визначення поняття політв’язнів Криму: до цієї категорії належать особи, які проживали в Криму, мали зв’язок із півостровом, були затримані там або їхня справа безпосередньо стосується Криму. Він наголосив, що ситуація із переслідуванням кримських татар та проукраїнських активістів продовжує погіршуватися.
Особливу увагу було приділено питанню політичних в’язнів, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема осіб з інвалідністю та літніх людей. Було наведено у приклад трагічний випадок політвʼязня Рустема Віраті, який помер 10 лютого 2025 року у російській виправній колонії через відсутність належної медичної допомоги. Учасники зустрічі наголосили на необхідності міжнародного тиску для звільнення політв’язнів та покращення умов їх утримання.
Представники КРЦ висвітлили нові тенденції у політиці окупантів щодо затримань і репресій:
- російські силовики часто затримують людей у темний час доби, коли вони повертаються додому. Їм та їхнім родичам обіцяють свободу, якщо вони не розголошуватимуть інформацію про арешт, що сприяє замовчуванню злочинів.
- на новоокупованих територіях Херсонської та Запорізької областей росіяни викрадають заможних людей і вимагають викуп у розмірі від 8 до 80 тисяч доларів.
- через відсутність результатів звільнення чи обміну багато утримуваних політв’язнів перестають вірити у можливість справедливого вирішення ситуації та не бачать сенсу повідомляти про злочини.
Окремою темою стало питання мілітаризації освіти в окупованому Криму. Представники КРЦ повідомили, що у школах з кримськотатарською мовою навчання почали забороняти використання кримськотатарської символіки. Крім того, у цих навчальних закладах та в регіонах компактного проживання кримських татар масово відкривають кадетські класи, пропагуючи військову службу та заявляючи, що їхні випускники матимуть переваги при вступі до російських вишів.
У рамках пропаганди війни проти України в школах також організовують зустрічі з учасниками так званої «СВО». Участь дітей у таких заходах контролюється адміністрацією, що підкреслює примусовий характер подібної агітації.
Представники Кримськотатарського Ресурсного Центру наголосили на важливості міжнародної підтримки у питаннях захисту прав людини в окупованому Криму та запропонували низку рекомендацій для включення у доповідь Генерального Секретаря Ради Європи.