У четвер, 30 січня, у Києві у готелі «Premier Palace Hotel» за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні відбулася презентація «Міжнародна кримська платформа: досягнення, виклики та перспективи інституціоналізації» за результатами ІV Стратегічного форуму «Майбутнє Криму».
Спікери:
- Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, координатор робочої групи Експертної мережі Кримської платформи «Права корінних народів»;
- Борис Бабін – доктор юридичних наук, професор, адвокат, експерт Експертно-правової ради Кримськотатарського Ресурсного Центру;
- Євген Хлобистов – доктор економічних наук, професор, член Експертної ради з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму при КРЦ, координатор робочої групи Експертної мережі Кримської платформи «Екологія та економіка»;
- Ольга Волянюк – кандидатка політичних наук, доцентка кафедри політичних наук Українського державного університету імені Михайла Драгоманова;
- Анастасія Антонюк – кандидатка юридичних наук, доцентка, Уповноважена з антикорупційної діяльності Українського державного університету імені Михайла Драгоманова;
Модераторка: Людмила Коротких – юристка, менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Ескендер Барієв нагадав, що КРЦ системно працює над питанням деокупації та реінтеграції Криму, зокрема через організацію Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму». Ця ініціатива стала важливим майданчиком для напрацювання конкретних пропозицій, які спрямовані на розробку стратегій щодо повернення Криму під контроль України, відновлення прав корінного народу та захисту прав людини на окупованих територіях.
«Наразі було проведено уже 4 Стратегічних форумів. Кожен форум має свої результати, зокрема, такі документи як: «Майбутнє Криму»: «РЕІНТЕГРАЦІЯ КРИМУ: урядові плани та формування механізмів міжнародної підтримки», «Майбутнє Криму: правове забезпечення та рекомендації до стратегій» та проєкти внутрішніх політик Експертної мережі Кримської платформи. Ці документи та рекомендації презентувалися для державних органів влади України, для дипломатичних установ, для дипломатичного корпусу, який знаходиться в Україні, для того, щоб дійсно в майбутньому ці напрацювання були враховані. А сьогодні ми вже презентуємо результати IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму», – зазначив він.
Нагадаємо, що експерти під час роботи форуму, який тривав із 27 листопада до 1 грудня 2024 року на Закарпатті, проаналізували нормативне забезпечення діяльності Міжнародної Кримської платформи. Крім цього, учасники провели самооцінку роботи експертної мережі та визначили свої слабкі, сильні сторони, можливості тощо. Підсумком стали рекомендації щодо покращення роботи МКП, які включають:
- Аналіз правового забезпечення Міжнародної кримської платформи;
- Механізми посилення Міжнародної кримської платформи;
- Рекомендації для міжурядового виміру;
- Рекомендації для парламентського виміру;
- Рекомендації для експертного виміру.
Юрист Борис Бабін надав юридичний аналіз українського та міжнародного законодавства щодо Міжнародної Кримської платформи.
«Для того, щоб підвищити ефективність зусиль навколо деокупації Криму і зробити їх реальними, нам потрібно проаналізувати, яким чином забезпечити інституційний розвиток Міжнародної Кримської платформи. Ми підготували відповідний аналіз, який містить дослідження національного та міжнародного права і відображає головні напрямки діяльності. Насправді, це величезна кількість документів – навіть не десятки, а сотні. Таким чином, ми розглядаємо Міжнародну Кримську платформу як надзвичайно корисну ініціативу Президента Зеленського», – зазначив експерт.
Ольга Волянюк під час свого виступу наголосила на необхідності інституційного підходу у міжнародній боротьбі за Крим, важливості Міжнародної Кримської платформи та ролі України у формуванні стратегічного бачення деокупації.
«Час діяти і діяти саме на рівні інституцій. Це сотні файлів про російські злочини лише в моєму особистому комп’ютері з 2014 року. Скільки їх у наших правозахисників? Нам треба об’єднувати зусилля, і Міжнародна Кримська платформа має цей потенціал. Але для цього треба діяти суб’єктно, системно і стратегічно», – підкреслила вона.
Пані Ольга також звернула увагу на небезпеку популістських тенденцій у світі, які розмивають увагу до ключових питань, зокрема щодо політв’язнів Криму та злочинів окупаційної влади. Експертка наголосила, що Крим – це довгострокове питання, яке потребує чіткої стратегії, міжнародної співпраці та сильної інституційної підтримки.
Євген Хлобистов, у свою чергу, пояснив особливості функціонування Експертної мережі Кримської платформи, яка була створена у 2021 році як горизонтальна система взаємодії.
«Експертна мережа Кримської платформи не має класичного керівного форуму – є сім робочих груп, які працюють автономно та координують свої зусилля перед ключовими заходами Кримської платформи», – зазначив він.
Водночас, за його словами, така демократична модель має свої виклики: відсутність єдиного інституційного підходу ускладнює комплексне бачення майбутнього Криму. Це стосується питань реінтеграції, оцінки економічних процесів, аналізу стану довкілля та створення політики після деокупації. Євген Хлобистов підкреслив необхідність інституційного підходу для зміцнення мережі та консолідації зусиль експертної спільноти.
«Ми бачимо майбутнє Експертної мережі Кримської платформи як консультаційного органу, що співпрацюватиме не лише з українською владою, а й з міжнародними партнерами для формування спільної політики реінтеграції», – наголосив він.
Анастасія Антонюк звернула увагу на важливості інституційного оформлення Міжнародної Кримської платформи, адже, попри значну пророблену роботу, її статус досі залишається невизначеним.
«Міжнародна Кримська платформа вже згуртувала навколо себе союзників, які підтримують процес деокупації Криму. Вона працює, дає результати, але досі не має чіткого правового статусу. Необхідно визначити, якою має бути Кримська платформа в майбутньому – міжнародною організацією, консультативним органом чи регулярним форматом міжнародних конференцій із певними рекомендаційними документами. Це питання не лише України, а й наших міжнародних партнерів. Саме тому цей процес має бути обговорений і вирішений разом», – зазначила вона.
Також Антонюк акцентувала увагу на необхідності затвердження нормативних документів та внутрішніх регламентів Експертної мережі Кримської платформи, що дозволить зробити її діяльність більш ефективною та системною.
«Кримська платформа – це не лише інструмент деокупації, а й важливий механізм міжнародної співпраці. Саме тому її інституціоналізація є критично необхідною», – підсумувала вона.
Експерт КРЦ Борис Бабін презентував усім присутнім Рекомендації IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» для міжурядового, парламентського та експертного вимірі.
Говорячи про інституціоналізацію ЕМ МКП, Ескендер Барієв підкреслив такі важливі кроки:
- завершення процесу схвалення регламенту та внутрішніх політик ЕМ МКП;
- створення робочого органу МКП, який відповідатиме й за координацію роботи ЕМ МКП;
- розробка стратегії ЕМ МКП, комунікаційної стратегії ЕМ МКП, фандрайзингової стратегії ЕМ МКП;
- розробка сайту ЕМ МКП;
- заснування періодичних видань ЕМ МКП;
- розробка графіку тематичних форумів та заходів ЕМ МКП;
- застосування інституту амбасадорів ЕМ МКП;
- забезпечення прозорого, ефективного та достатнього фінансування ЕМ МКП.
Підсумовуючи дискусію, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв підкреслив, що Міжнародна Кримська платформа стала успішним міжнародним проєктом, який об’єднав союзників у боротьбі за деокупацію Криму та відновлення територіальної цілісності України. Однак для забезпечення довгострокової ефективності необхідно її інституціоналізувати.
«Міжнародна Кримська платформа – це перша ініціатива, яка об’єднала країни не лише заради деокупації Криму, а й для відновлення територіальної цілісності України. Вона має майбутнє та повинна стати основою для міжнародних ініціатив, що сприятимуть Україні в боротьбі за суверенітет. Її інституціоналізація є ключовим кроком для посилення впливу та результативності», – зазначив Ескендер Барієв.
На заході були присутні представники посольств Чехії, Данії, Словенії, Молдови, Румунії, Туреччини, ЄС та інші. Усі присутні мали змогу поставити запитання та висловити свою думку стосовно рекомендацій експертів ІV Стратегічного форуму «Майбутнє Криму».