Людмила Коротких наголосила на необхідності міжвідомчої взаємодії для повної реалізації Закону «Про корінні народи України»

16 Січня, 2026

15 січня, під час круглого столу на тему «Імплементація Закону України «Про корінні народи України»: ключові виклики та подальші кроки», юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких звернула увагу на важливість міжвідомчої координації для ефективної реалізації закону.

Юристка КРЦ наголосила, що Закон України «Про корінні народи України» має міжгалузевий характер, а його реалізація прямо або опосередковано стосується повноважень щонайменше кількох центральних органів виконавчої влади. Водночас, за її словами, окремі ЦОВВ досі не усвідомлюють важливості ухвалення підзаконних нормативно-правових актів або внесення змін до чинного законодавства.

«Міжнародні стандарти, зокрема Декларація ООН про права корінних народів, прямо вимагають ефективної участі корінних народів у формуванні політик, які їх стосуються. Без чіткої міжвідомчої координації забезпечити таку участь практично неможливо… У цьому контексті вважаю логічним і необхідним кроком створення міжвідомчої робочої групи при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Саме ДЕСС, з огляду на свій мандат, може і має стати координаційним центром з розробки підзаконних актів до Закону України «Про корінні народи України», – зазначила Коротких.

За її словами, така міжвідомча робоча група має:
1. Об’єднати представників ключових центральних органів виконавчої влади.
2. Працювати за затвердженим планом із чіткими строками підготовки нормативно-правових актів.
3. Спиратися на міжнародні стандарти та рекомендації спеціальних механізмів ООН.

«Імплементація Закону «Про корінні народи України» — це не лише юридичне, а й політичне та інституційне питання. Без міжвідомчої координації ми ризикуємо залишити цей закон декларативним», — заявила Людмила Коротких.

За її словами, створення міжвідомчої робочої групи при ДЕСС — це не бюрократичний крок, а практичний інструмент, який дозволить прискорити імплементацію, підвищити якість підзаконних актів і, головне, забезпечити реальну участь корінних народів у процесах ухвалення рішень.