Однією зі спікерок пресконференції «Кримські жінки в умовах окупації: репресії та боротьба», яка відбулася 30 червня в Українському кризовому медіа-центрі, стала колишня цивільна бранка кремля Леніє Умерова. Вона поділилася власною історією незаконного ув’язнення та розповіла про виклики, з якими стикаються жінки в російському полоні.
Леніє Умерова розповіла, що у жовтні 2022 року, намагаючись потрапити до своїх рідних у тимчасово окупований Крим із гуманітарною метою, була викрадена російськими силовиками. Підставою для затримання стала відсутність у неї російського паспорта, хоча вона народилася і виросла в Криму.
«Після викрадення був допит, близько 7–8 годин, після чого мене фактично силоміць перевезли в суд, який відбувся о п’ятій ранку. Мене визнали винною в адміністративному правопорушенні за абсолютно надуманими звинуваченнями й помістили до ув’язнення, де я провела три місяці», — розповіла спікерка.
Умерова зазначила, що згодом її почали перевозити між різними місцями несвободи, намагаючись ускладнити зв’язок з адвокаткою та ізолювати від зовнішнього світу. Через пів року після затримання їй висунули сфабриковане обвинувачення у «шпигунстві», однак навіть на момент звільнення суд так і не виніс вироку.
«Головне, що мені допомогло витримати в цей момент, — це внутрішня віра, знання, хто я, які мої цінності, і розуміння того, що ця ситуація, в якій я опинилася, — я не перша, я не остання. Стільки людей це витримали, і я не маю права зараз зламатися», — наголосила вона.
Окремо Умерова підкреслила важливість суспільної підтримки та міжнародної уваги до незаконно ув’язнених українців.
«Через пів року мого утримання мені почали приходити листи після того, як громадські організації і засоби масової інформації почали підіймати мою історію в публічний простір. Активісти та інші небайдужі люди почали мені відправляти листи. І в момент повної ізоляції ти отримуєш ці листи і розумієш, що це не ти сходиш з розуму, все не так погано, і ти ще можеш витримати», — зазначила спікерка.
Говорячи про підтримку жінок, які перебувають у російському полоні, Умерова наголосила, що надзвичайно важливо не дозволити, щоб вони були забуті.
«Про них потрібно говорити постійно, про них потрібно нагадувати як через глобальні проєкти, так і окремо про кожен випадок. Важливо також підтримувати родини жінок-полонених, адже вони перебувають у стані абсолютної невизначеності та потребують як психологічної, так і фінансової допомоги. Також уже зараз необхідно вибудовувати механізми реабілітації, адже рано чи пізно ці жінки повернуться додому», — підсумувала Леніє Умерова.