19 березня 175 українських захисників повернулися додому з російського полону. Ще 22 воїни були звільнені завдяки заходам поза офіційними обмінами. Серед них – важкопоранені бійці та ті, кого росія незаконно переслідувала за сфабрикованими звинуваченнями.
На тлі таких обмінів Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив, що серед звільнених мають бути також фігуранти справи «Батальйону імені Номана Челебіджихана».
«При цьому вважаю, що було б справедливо, якби серед звільнених було хоча б 3-4 політв’язні, звинувачених у справі «Батальйон імені Номана Челебіджіхана», – зазначив він на своїй сторінці у Фейсбук.
Зазначимо, що 1 червня 2022 року Верховний суд росії визнав Кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджихана терористичною організацією та заборонив його діяльність на території рф та окупованих територіях України. Проте російська окупаційна влада визнала його «терористичною організацією» для виправдання політичних переслідувань. Формальними «доказами» у цих справах стають публікації в соцмережах, фотографії або покази таємних свідків.
Насправді ж, коли окупанти говорять про так званий батальйон імені Номана Челебіджихана, то фактично мова йде про громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Аскер», яке було офіційно зареєстроване в Україні у 2016 році для сприяння Державній прикордонній службі України в Херсонській області.
Затримані окупантами люди є, як правило, активістами, які брали участь у громадській блокаді Криму у 2015 році, коли були енергетична та продовольча блокади півострова. Та дуже часто затримують тих, хто взагалі не мав жодного відношення до батальйону.
Відповідно до Третьої Женевської конвенції, цих людей необхідно визнавати не політичними в’язнями, а військовополоненими. Адже громадське формування «Аскер» можна вважати парамілітарною установою, оскільки воно допомагало прикордонникам у забезпеченні порядку. Тому членів «Аскеру» можна сприймати як комбатантів і ставитись як до військовополонених, якщо вони потрапляють у полон.
Визнання цих людей військовополоненими унеможливило б їхнє судове переслідування та вимагало б їхнього утримання у спеціальних таборах для військовополонених, а не у в’язницях та СІЗО.
«Кримськотатарський Ресурсний Центр передав усім компетентним органам України юридичну кваліфікацію, яка обґрунтовує, чому цих в’язнів слід вважати військовополоненими. Також КРЦ надав інформацію про колонії та в’язниці росії, де вони перебувають», – наголосив Барієв.