У суботу, 11 січня, у Євразійському центрі стратегічних досліджень у Стамбулі відбулася конференція «Ей прекрасний Крим». Темою заходу стало становище кримськотатарського народу в умовах російсько-української війни та перспективи майбутнього Криму.
Спікерами заходу виступили:
- Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу;
- Джелял Ічтен – Голова Стамбульського дернеку кримських татар – Товариства культури та взаємодопомоги кримських татар Стамбулу.
Організаторами події стали Стамбульське відділення Кримськотатарського дернеку (асоціації), фонд «Євразія», Кримськотатарський Ресурсний Центр та Меджліс кримськотатарського народу.
У своєму виступі Ескендер Барієв комплексно окреслив ключові виклики, з якими стикається кримськотатарський народ, та наголосив на важливості спільних дій для майбутнього Криму.
- Окупація Криму та її наслідки:
Ескендер Барієв представив статистику жертв російської окупації: кількість політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними «справами», зниклих безвісти та загиблих за період з 2014 року. Для наочного висвітлення проблеми було продемонстровано відеоролик КРЦ, що детально розповідає про ситуацію в окупованому Криму. - Повномасштабна війна та участь кримських татар:
Експерт акцентував увагу на внеску корінного кримськотатарського народу у боротьбу за незалежність України, представивши ексклюзивний документальний фільм КРЦ «Кримські Аскери», присвячений їхній участі у російсько-українській війні. - Визнання депортації актом геноциду:
Ескендер Барієв підкреслив важливість визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Оскільки, депортація кримськотатарського народу є досі не завершеним (тривалим) міжнародним злочином, який не має терміну давності. Адже з початку окупації Криму у 2014 році тисячі кримських татар були вимушені поїхати з півострова через свою політичну позицію. Більше того, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну багато кримських татар знову мусили покинути дім через незаконну мобілізацію в російську армію. КРЦ із 2015 року системну працює у цьому напрямку і на сьогодні депортацію 1944 вже офіційно визнали геноцидом 7 країн. - Відновлення історичних топонімів Криму:
Обговорювалася важливість повернення автентичних назв населених пунктів Криму, що є частиною культурної спадщини та національної ідентичності кримських татар. Більшість назв, на жаль, була знищена російською владою у різні часи, аби стерти будь-який зв’язок корінних народів із півостровом. - Модель майбутнього Криму:
Ескендер Барієв презентував ролик, у якому експерти КРЦ висловлюють бачення майбутнього півострова після його деокупації. Він наголосив на важливості обговорення цих питань ще до деокупації Криму, аби ми не повторили помилки минулого.
Серед питань, які ставили учасники конференції, одним із найважливіших було: «Чи існує план Б, якщо Крим залишиться під контролем росії на довгий час?»
У своїй відповіді Ескендер Барієв навів історичні приклади боротьби кримськотатарського народу за свої права. Він згадав про те, як у місцях, куди депортували кримських татар у 1944 році пропонувала створити власну національну область, так як це було в Узбекистані.
«Тоді наші лідери чітко сказали: Мубарек — це узбецька земля. Ми вдячні за те, що змогли вижити в Узбекистані, але наш дім — це Крим. І, попри заборони та репресії, кримськотатарський народ боровся 45 років, щоб повернутися на батьківщину. Цей приклад показує, що навіть у найскладніших умовах можна досягти цілі, якщо боротися з чіткою метою», — зазначив Барієв.
Також він згадав приклад із книги Мустафи Джемілєва «Проти Радянського Союзу», виданої у 70-х роках у США. «Тоді багато хто міг сказати, що боротьба Джемілєва проти могутнього Радянського Союзу була марною. Але сьогодні Радянського Союзу вже давно немає, а Мустафа Джемілєв залишається одним із символів нашої боротьби. Це ще раз доводить: нічого непереможного не існує, і наша боротьба за звільнення Криму обов’язково принесе результат», — наголосив Барієв.
На запитання щодо плану Б, якщо росія утримуватиме Крим, спікер відповів, що будь-які альтернативні плани мають ґрунтуватися на посиленні України.
«Наш план Б — це посилення України на всіх рівнях: військовому, економічному, дипломатичному. Забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням, підтримка економіки, зміцнення дипломатичних відносин — це ті чинники, які наближають нашу перемогу. Ми маємо боротися за Крим і за права кримськотатарського народу, не зупиняючись ні на мить», — підсумував Барієв.
Інше важливе запитання стосувалося ролі міжнародної спільноти у звільненні Криму. На думку Барієва, ключову роль має відігравати Турецька Республіка.
«Туреччина завжди була близьким партнером України та підтримувала кримськотатарський народ. Дуже важливо, щоб Туреччина стала активним учасником міжнародних процесів, спрямованих на звільнення Криму та відновлення справедливості. Лише спільними зусиллями ми можемо досягти мети», — зазначив він.
Барієв завершив свій виступ нагадуванням про те, що боротьба за звільнення Криму та збереження ідентичності кримськотатарського народу триває.
«Наша боротьба — це не лише про Крим. Це боротьба за справедливість, права та майбутнє всього українського народу. І ми маємо робити все можливе, щоб наша історія стала прикладом для інших народів, які досі перебувають під гнітом колоніальних режимів», — підсумував він.
Такі запитання та активність учасників конференції, яких було близько двохсот, свідчать про важливість теми та готовність міжнародної спільноти підтримувати боротьбу за звільнення Криму.
Також відбулася зустріч із керівництвом Євразійського центру стратегічних досліджень, під час якої учасники обговорили можливості співпраці з Кримськотатарським Ресурсним Центром, а також робочими групами Кримської платформи щодо захисту прав корінних народів. Окремо розглянули перспективи взаємодії з вищими навчальними закладами, з якими співпрацює КРЦ. У найближчому майбутньому планується розширення цієї співпраці.
Фото: İstanbul Kırım Derneği