У вівторок, 20 травня, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв провів лекцію на тему «День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: безкарність породжує нові злочини!» для студентів та аспірантів Інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова.
Експерт розповів про правові, адвокаційні та міжнародні механізми визнання депортації 1944 року геноцидом кримськотатарського народу, наголосивши, що визнання злочину — не лише політичний жест, а інструмент запобігання повторенню подібного в майбутньому.
Під час зустрічі він нагадав про злочин радянської влади, коли 18 травня 1944 року понад 238 тисяч кримських татар були насильно виселені зі своєї землі, а загинуло 46,2% від числа всіх висланих.
Він підкреслив, що кримськотатарський народ залишався без права на повернення десятиліттями, а сама назва «кримські татари» була виключена з офіційних документів та наукового обігу майже 50 років.
Хоча у 1989 році депортацію було визнано злочином, реальні кроки до відновлення справедливості були ускладнені. Лише у 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію актом геноциду. Це рішення вже підтримали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Чехії та Естонії.
Також Барієв звернув увагу на сучасну боротьбу кримських татар, особливо після окупації Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022-му. Кримські татари зазнають постійних репресій та примусової мобілізаціїв армію рф, через що вимушені знову покидати свою домівку у Криму.
«Важливим фактором стримування злочинів проти людяності, мінімізації всіх форм дискримінації та насильства на тимчасово окупованому півострові має стати визнання усіма цивілізованими країнами світу депортації 1944 року геноцидом кримськотатарського народу, а окупацію Криму 2014 року та переслідування кримськотатарського народу його продовженням», – наголосив він.
У своєму виступі експерт також окреслив ключові кроки для подолання наслідків геноциду:
- сприяння кримінальному розслідуванню української влади з боку міжнародної спільноти, установ та структур ООН, Міжнародного кримінального суду, правозахисних структур, історичних інститутів, представницьких та громадських структур кримськотатарського народу та інших корінних народів світу;
- закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу;
- реалізація права на самовизначення через національно-територіальну автономію кримськотатарського народу в складі України;
- відновлення культурного простору і топонімів Криму як елементу деколонізації;
- проведення ґрунтовних наукових досліджень щодо наслідків депортації;
- активна робота з парламентами країн-учасниць Кримської платформи щодо визнання геноциду.
Наприкінці учасникам було презентовано інформаційні матеріали Кримськотатарського Ресурсного Центру — документальні фільми, відео, інфографіку, навчальні тести, листівки, які можуть бути використані в освітньому процесі.
Зустріч стала діалогом про памʼять, відповідальність і майбутнє, яке формується не лише в політичних залах, а й у навчальних аудиторіях — у свідомості нового покоління.