У середу, 31 травня, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Журналістика на деокупованих територіях», організований Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля, Центром протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України, ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр», ГО «Платформа студентської журналістики» та Комісією з журналістської етики.
До участі в заході долучилися журналісти, науковці, освітяни, правозахисники, державні службовці, громадські діячі та інші зацікавлені особи.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв у своєму привітальному слові зазначив, що цей круглий стіл є показником того, наскільки зацікавлено в цих питаннях експертне середовище журналістів в Україні.
«Стільки фахівців, які зареєструвалися, які беруть участь в цьому круглому столі, які хочуть виступити, це дуже важливо для нас, бо коли ми говоримо про деокупацію, реінтеграцію тимчасово окупованих територій, в тому числі нам треба говорити і про інформаційну політику, яка буде на деокупованих територіях. Нам вже зараз треба формувати цю інформаційну політику, яка роль буде у журналістів. Саме на стратегічному форумі «Майбутнє Криму» ми це дійсно напрацьовували, але це був лише початок», – зазначив він.
Менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Подворняк взяла участь у круглосу столі у якості експерта, розповівши про важливість відновлення етнічних ЗМІ в деокупованому Криму.
«Без журналістики корінних народів не може відбутися ефективний процес реінтеграції. Тому, перш за все, держава Україна повинна сприяти скорішому відновленню всіх етнічних ЗМІ, які працювали до окупації в Криму та створенню нових», – зазначила вона.
Тетяна підкреслила, що уже є перші кроки у цьому напрямку, адже внесені перші зміни у закони України «Про медіа», «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідно до цих змін телемовники та радіомовники, які здійснюють мовлення мовами корінних народів України, незалежно від територіальної категорії, повинні забезпечувати сумарний тижневий обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше ніж 75 відсотків. Також законодавчо закріплено можливість державної підтримки медіа, що здійснюють мовлення мовами корінних народів України.
«Проте залишається відкритим питання створення механізмів для втілення цих змін в життя і над цим зараз також працює Кримськотатарський Ресурсний Центр», – підкреслила експертка.
Менеджерка з комунікацій запропонували низку рекомендацій:
- По-перше, треба уже зараз розробити порядок надання підтримки засобам масової інформації, в яких представницькі органи корінних народів самостійно прямо володіють щонайменше 51 відсотком статутного капіталу та/або права голосу часток засобу масової інформації.
- По-друге, треба вже зараз створити державні та регіональні програми, що стосуються прав і законних інтересів корінних народів України, а також процесів інтеграції в українське суспільство.
- По-третє, вже сьогодні треба думати про підготовку професійних кадрів. Для цього потрібно створювати спеціальні факультети в університетах.
«Крім цього, етнічні ЗМІ – це ефективний інструмент для збереження мови та ідентичності корінних народів. Так, коли почнуть активно розвиватися, наприклад, кримськотатарські ЗМІ, то у молоді виникне потреба у вивченні кримськотатарської мови для того, щоб потім отримати серйозну посаду», – додала дівчина.