У понеділок, 13 травня в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр та експерти Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» презентували проекти внутрішніх політик для Експертної мережі Кримської платформи.
Спікерами були:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
Людмила Коротких – юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Борис Бабін – професор, доктор юридичних наук, адвокат, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Володимир Ляшенко – представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, адвокат;
Костянтин Захаренко – професор кафедри політичної психології та міжнародних відносин Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, докотор політичних наук, адвокат;
Модератор: Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«Роль Кримської Платформи не завершиться на етапі деокупації, а буде необхідною ще протягом багатьох років для здійснення ефективної реінтеграції тимчасово окупованого Криму, тому вже сьогодні потрібно проводити роботу з інституалізації Кримської Платформи», – зазначила Тетяна Савчук.
Експерти, у свою чергу, розповіли детальніше про необхідність та важливість створення проєктів внутрішніх політик для Експертної мережі Кримської платформи, серед яких:
- Регламент Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи
- Політика залучення експертів
- Політика недискримінації та рівності
- Політика рецензування експертної роботи
- Політика щодо оцінки результативності експертної роботи
- Політика щодо формування та планування вартості експертної роботи
Нагадаємо, що ці політики були розроблені експертами Кримськотатарського Ресурсного Центру, а первинну апробацію та доопрацювання пройшли на ІІІ Стратегічному Форумі «Майбутнє Криму» за участю науковців та експертів, який проводився Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні.
Ескендер Барієв зазначив, що інституалізація Кримської платформи необхідна, передусім, для її посилення та ефективної роботи.
«Процес реінтеграції Криму буде тривалим. Тому важливо інституалізувати Кримську платформу, щоб ця робота була системна та ефективна», – пояснив він.
За словами Барієва, робота експертів, які надають аналітичний контент, має бути представлена не лише українському уряду, а й урядам країн-учасниць Кримської платформи.
«Дуже важливо, щоб були врегульовані взаємодії всередині Експертної мережі Кримської Платформи, комунікації та взаємодії між органами державної влади та іншими країнами. […] Наше завдання – максимально залучити експертів, які були б зацікавлені в цих дослідженнях, щоб вони були впевнені, що їх роботи будуть доступні до тих, хто приймає рішення в подальших діях», – додав він.
Борис Бабін зазначив, що «хтось думає, що експерти – це щось таке вторинне, що вони «щось там» напишуть й усе буде добре».
«Проблема в тому, що це «щось там» читають і представники наших поважних партнерів, з якими обговорюється кримська тематика і розмір, формат й час допомоги Україні. Коли там на стіл кладуть «щось таке», то багато хто може спостерігати наслідки цих процесів», – пояснив експерт.
Борис Бабін наголосив на необхідності стратегії Експертної мережі Кримської платформи: це питання до реклами та до внутрішньої політики.
«Потрібно не просто думати, хто поїде на який захід у 2025 чи 2026 році, а які наукові твори чи експертні твори, чи рекомендації, чи пропозиції до документів будуть розроблені в цьому або в наступному році», – додав він.
Володимир Ляшенко наголосив, що Експертна мережа Кримської платформи – це «ласий шматок» для нашого «ненажерливого» сусіда, який буде намагатися певним чином «занурити туди своїх так званих «експертів», які будуть працювати над дискредитацією цієї мережі».
«Кожен експерт повинен визнавати незаконність спроби тимчасової анексії окупованих українських територій. Це такий принциповий момент, який повинен стрижнем проходити через усю діяльність Експертної мережі Кримської платформи», – підкреслив Ляшенко.
Костянтин Захаренко детальніше зупинився на Політиці щодо формування та планування вартості експертної роботи.
«Питання того, щоб оцінювалася сама робота, а не експерт, який її робить, стоїть одним із перших: академічні заслуги цього експерта, посади, академічні й вчені знання не впливають, оцінюється в першу чергу сама робота – це і є найважливіше», – пояснив він.
Людмила Коротких наголосила, що важливим є залученням експертів до Експертної мережі Кримської платформи з різних галузей та різних країн, щоб була академічна мобільність, обмін в цьому контексті.
«Важливо, щоб усі передові напрацювання були долученні до процесу формування експертної політики реінтеграції та деокупації Криму», – додала вона.
Надалі проекти внутрішніх політик проходитимуть обговорення в Експертній Мережі Кримської Платформи для їхньої подальшої імплементації.
Цей захід та проекти внутрішніх політик створені Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст проектів внутрішніх політик не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Фото: КРЦ, УКМЦ