У п’ятницю, 27 грудня, в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр та експерти Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» презентували Рекомендації IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму».
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
Борис Бабін – професор, доктор юридичних наук, адвокат, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Євген Хлобистов – професор, доктор економічних наук, член Експертної ради з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка» Експертної мережі Кримської платформи;
Ольга Волянюк – кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;
Модератор: Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Тетяна Савчук нагадала, що із 27 листопада до 1 грудня 2024 року на Закарпатті тривала робота IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму». Протягом цих днів експерти розглянули Кримську платформу, як з політичного боку так і з юридичного. Крім цього, учасники провели самооцінку роботи експертної мережі та визначили свої слабкі, сильні сторони, можливості тощо. На основі цих досліджень розроблені рекомендації для Кримської платформи та для її Експертної мережі Кримської платформи.
Ескендер Барієв підкреслив, що КРЦ дійсно системно проводить Стратегічний Форум «Майбутнє Криму» та постійно працює у цьому напрямку протягом багатьох років.
«Наразі було проведено уже 4 таких заходи. Кожен форум має свої результати, зокрема, такі документи як: «Майбутнє Криму»: «РЕІНТЕГРАЦІЯ КРИМУ: урядові плани та формування механізмів міжнародної підтримки», «Майбутнє Криму: правове забезпечення та рекомендації до стратегій» та проєкти внутрішніх політик Експертної мережі Кримської платформи. Ці документи та рекомендації презентувалися для державних органів влади України, для дипломатичних установ, для дипломатичного корпусу, який знаходиться в Україні, для того, щоб дійсно в майбутньому ці напрацювання були враховані. А сьогодні ми вже презентуємо результати IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму», – зазначив він.
Борис Бабін надав юридичний аналіз українського та міжнародного законодавства щодо Міжнародної Кримської платформи.
«Раніше ми зосереджувалися на питаннях інституціалізації Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, формуючи її механізми та формати. Після узгодження відповідних документів на третьому форумі, на четвертому обговорювали перспективи інституціалізації всієї Кримської платформи. Це було непросто через міждержавну взаємодію та необхідність глибокої комунікації з міжнародними партнерами й ключовими стейкхолдерами. Однак водночас процес був простішим завдяки тому, що ініціатива Кримської платформи вже мала значний позитивний вплив — як інформаційний, так і політичний — на протидію агресії та окупації Криму. Вона залишила слід у національному праві та міжнародних актах, що створило базу для подальших кроків», – пояснив він.
Як зазначив експерт, міжнародний формат Кримської платформи потребує ретельного підходу, адже існує небагато моделей для реалізації таких ініціатив. Ми досліджували нормативний вимір платформи, яка за чотири роки своєї політико-правової еволюції пройшла шлях від концепції до практичної реалізації.
Євген Хлобистов у своєму виступі наголосив, що Кримська Платформа має сформувати механізм дієвої комунікації та плідної співпраці, які стосуються підвищення ефективності експертної та політичної діяльності за умов продовження війни, зауваживши, що 2025 рік та наступні роки поки не дають оптимістичних прогнозів щодо її завершення.
«Експертна Мережа Міжнародної Кримської платформи має створити умови та інституції (формальні чи неформальні) для більш ефективного пошуку та координації фінансування її діяльності; досвід роботи Експертної мережі вказує на те, що ми постали перед більш ґрунтовними і широкими викликами, які виходять за межі кримської тематики, зокрема, навколо Формули Миру та її реалізації. І щодо цих викликів ми, експерти, маємо усвідомити власну відповідальність і шукати шляхи підвищення ефективності наших активностей», – пояснив він.
«Часто ми чуємо, що Крим – це найскладніша історія в російсько-українській війні, адже це історія задавнена, більше 10 років окупації. Однак Крим – це також більше 10 років документування злочинів рф, тобто ще й найрозгорнутіша історія цієї війни. Громадські активісти, правоохоронці, журналісти, дослідники, в т.ч. й зарубіжні експерти роками фіксували події, пов’язані з військовим захопленням півострова та подальшою його мілітаризацією рф», – зазначила Ольга Волянюк.
Пані Ольга підкреслила, що це згромадження даних час систематизувати, вивчати глибше, аналізувати у практичному сенсі. Однак для того, щоб готувати дієві рекомендації та стратегії, потрібно будувати інституції. Експертна мережа МКП поки лише умовно виходить на інституційний шлях, але має необхідний потенціал і його варто розвивати.
Борис Бабін презентував Рекомендації IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» для міжурядового, міжпарламентського та експертного вимірів.
Говорячи про інституціоналізацію ЕМ МКП, Ескендер Барієв підкреслив такі важливі кроки:
- завершення процесу схвалення регламенту та внутрішніх політик ЕМ МКП;
- створення робочого органу МКП, який відповідатиме й за координацію роботи ЕМ МКП;
- розробка стратегії ЕМ МКП, комунікаційної стратегії ЕМ МКП, фандрайзингової стратегії ЕМ МКП;
- розробка сайту ЕМ МКП;
- заснування періодичних видань ЕМ МКП;
- розробка графіку тематичних форумів та заходів ЕМ МКП;
- застосування інституту амбасадорів ЕМ МКП;
- забезпечення прозорого, ефективного та достатнього фінансування ЕМ МКП.
У підсумку Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв наголосив, що Міжнародна Кримська Платформа стала успішним міжнародним проєктом, який об’єднав союзників у боротьбі за деокупацію Криму та відновлення територіальної цілісності України. Успіх Платформи став можливим завдяки зусиллям президента, уряду та експертного середовища, та все ж вона потребує інституціалізації для забезпечення довгострокової ефективності.
«У Кримської Платформи має бути майбутнє. Кримська Платформа має бути базисом для міжнародних ініціатив, що допоможуть Україні у боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Її інституціоналізація є ключовою для успішної подальшої її діяльності», — підсумував Ескендер Барієв.
Фото: КРЦ, УКМЦ