росія системно використовує механізми Інтерполу для переслідування політичних опонентів, журналістів та бізнесменів за межами країни. Про це йдеться в розслідуванні BBC із посиланням на інформатора, а також у матеріалах, підготовлених спільно з французьким медіа Disclosure.
Журналісти отримали дані, які свідчать: російські запити на міжнародний розшук часто мають політичний характер. За останні десять років комісія Інтерполу з розгляду скарг отримала більше звернень щодо зловживань саме з боку росії, ніж від будь-якої іншої держави. У результаті розгляду скарг сотні російських запитів були скасовані. Щонайменше 700 осіб подали скарги на оголошення їх у розшук за ініціативою рф, і щонайменше 400 із них домоглися скасування так званих «червоних повідомлень» або розсилок.
Нагадаємо, що Інтерпол об’єднує 196 країн. «Червоне повідомлення» означає, що особу можуть затримати в будь-якій державі-учасниці, тоді як «червона розсилка» поширюється закритими каналами між правоохоронними органами.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну Інтерпол запровадив додаткові перевірки російських запитів, щоб запобігти політичним переслідуванням у контексті війни. Втім, як свідчать витоки документів, це не зупинило зловживань. Більше того, за словами інформатора, частину посилених процедур перевірки згодом було скасовано.
Кримськотатарський Ресурсний Центр раніше уже заявляв, що російські силові структури нерідко навмисно не повідомляють людину про відкриття кримінального провадження, щоб вона могла бути затримана під час подорожі за кордон і згодом екстрадована до рф. Саме так у 2022 році в аеропорту Стамбула за запитом росії затримали кримськотатарську журналістку телеканалу ATR Гульсум Халілову. Її утримували майже 17 годин, і лише втручання українських та турецьких дипломатів дозволило уникнути подальших наслідків.
Постає логічне питання: чому Інтерпол продовжує обробляти запити держави, яка системно використовує їх для політичного переслідування?
Інтерпол формально не є політичною організацією. Його завдання — координація співпраці правоохоронних органів у боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. Тому, коли країна-учасниця подає запит на розшук особи, центральний офіс організації технічно приймає його до розгляду. Водночас міжнародна система розшуку є багаторівневою: окрім Інтерполу, існують інші канали співпраці, і навіть скасування розшуку в одній системі не гарантує автоматичного видалення даних з інших баз.
Що можна зробити?
Кримськотатарський Ресурсний Центр має практичний досвід протидії таким випадкам. Ми перевірили понад 20 осіб, щодо яких росія ініціювала або могла ініціювати політично вмотивовані запити до Інтерполу. У низці випадків інформацію вдалося вилучити з бази, і часто самі люди навіть не знали, що перебувають у міжнародному розшуку.
Саме тому КРЦ рекомендує всім, хто виїхав з окупованого Криму або перебуває у групі ризику, заздалегідь перевіряти, чи не внесені їхні дані до баз Інтерполу.
КРЦ також тривалий час співпрацює з Національним центральним бюро Інтерполу в Україні, щоб незаконні спроби окупаційної влади переслідувати громадян України не мали міжнародних правових наслідків.
У межах цієї роботи ми доводимо, що статті, за якими росія переслідує кримчан, є типовими інструментами політичного тиску. Окремо наголошуємо, що такі переслідування суперечать як національному законодавству рф, так і нормам міжнародного права.