У середу, 8 лютого, відбулася міжвідомча нарада під головуванням віцепрем’єрки України Ірини Верещук, у якій взяли участь народні депутати, представники силового блоку, Меджлісу кримськотатарського народу, а також громадських організацій.
Вдосконалення Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції АР Крим та м. Севастополя стало предметом наради.
Крім того, у рамках цієї зустрічі віцепрем’єрка окреслила такі актуальні питання, як відповідальність за колабораціонізм, правовий статус колонізаторів, тобто громадян росії, які незаконно прибули на півострів, кадровий резерв та повернення українського майна.
По першому питанню Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв зазначив, що КРЦ ще у 2021 році розробив методику оцінки ступеня колабораціонізму, розробив спеціальний тест і за допомогою цієї методики почав проводити роботу з населенням Криму, щоб люди розуміли їхній ступінь колаборації та могли реагувати на ці процеси, а також і з міжнародними організаціями для запровадження санкцій щодо осіб, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Ця методика була запропонована і різним країнам, у тому числі тим, які мають закони-аналоги Акту Магнітського.
По другому питанню щодо колонізаторів Ескендер Барієв зазначив, що КРЦ було зібрано інформацію про осіб, які порушують права людини в окупованому Криму.
Цей список складається зі 166 осіб, 50 осіб вже верифіковані та класіфіковано і ці списки направлені до країн, які мають закони-аналоги Акту Магнітського, а також до всіх компетентних органів України, зокрема до СБУ, до Офісу Президента України, до Нацполіції та до Прокуратури для того, щоб щодо них відкривалися кримінальні провадження, а також щоб щодо них проводилася санкційна політика.
Більше того, КРЦ збирає інформацію та публікує на своїх інформаційних ресурсах про людей, які використовують літери «Z і V» на своїх автомобілях, про кримських артистів, які підтримують «СВО», про осіб, причетних до мобілізації на півострові, а також про громадян рф, а також деяких інших держав, які проводили концертну чи іншу публічну діяльність в окупованому Криму. Список із 200 артистів був надісланий ще у 2021 році до всіх компетентних органів України, зокрема до СБУ, до Офісу Президента України, до Нацполіції та Прокуратури для того, щоб щодо них були впроваджені санкції. І лише у січні 2023 році Президентом України були впроваджені санкції до 130 артистів.
Ірина Верещук, у свою чергу, наголосила, що Служба Безпеки України має більш активно комунікувати та системно працювати з Кримськотатарським Ресурсним Центром для досягнення кращих результатів.
Говорячи про кадровий резерв, Барієв зазначив, що важливо не просто заявляти про те, що формуватимуть кадровий резерв для Криму, а важливіше виробляти концептуальні підходи.
«Річ у тому, що кадрами з материку неможливо буде забезпечити всі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування на території Криму. Тому тут треба думати про те, як готувати людей, які безпосередньо знають специфіку Криму, які безпосередньо жили в Криму, знають природу та ментальність кримського населення, знають людей на місцях і мають довіру у кримського населення. Це важливо», – додав він.
Перший важливий крок – це посилення розвитку Таврійського Національного Університету, який після окупації Криму переїхав до Києва.
«Зараз багато людей, особливо хлопців, виїжджають за межі Криму до третіх країн, щоб уникнути від служби в армії рф. Нам треба працювати над тим, щоб вони повернулися до України. Необхідно, щоб відкривалися місця у ТНУ, запрошувалися люди, які виїхали за межі Криму, щоб вони могли здобувати освіту та готуватися у майбутньому працювати у звільненому Криму», – пояснив він.
Говорячи про реінтеграцію, дуже важливо звертати увагу на законодавчу та правову сферу. Адже вже сьогодні Україна має мати юридичний інструментарій у реінтеграції Криму.
«Справа в тому, що завтра, коли Крим буде деокуповано, для тих, хто візьме на себе відповідальність і вестиме роботу з реінтеграції Криму, потрібен буде юридичний інструментарій, тобто має бути вже прийнято, підготовлено законодавство України для всіх тих дій, які необхідні реінтеграції Криму. Тому сьогодні КРЦ проводить глибокий аналіз законодавства України з питань Криму та найближчим часом надасть рекомендації щодо необхідності внесення змін та доповнень до законодавства України», – додав Барієв.