У п’ятницю, 21 червня, в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася науково-практична конференція «Молодь та молодіжна політика в умовах воєнного стану».
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв долучився до заходу, виступивши із доповіддю на тему: «Стан молоді корінних народів в умовах російсько-української війни».
Перш за все, експерт визначив категорії української молоді: молодь на окупованих територіях, молодь із числа ВПО та біженців, молодь у волонтерському русі, молодь-захисники вітчизни, молодь у правозахисній та адвокаційній діяльності.
«Насправді, ще починаючи із 2014 року, потрібно було формувати державну політику щодо роботи із молоддю, яка проживає на тимчасово окупованих територіях. Ми, як громадські діячі, в першу чергу намагалися створювати освітні, культурні, спортивні та інші самоорганізації. Завдяки цьому ми змогли підтримувати зв’язок між молоддю тимчасово окупованих територій і материкової України», – зазначив він.
Ескендер Барієв підкреслив, що самоорганізація молоді завжди дає можливість розвивати як ненасильницьку боротьбу на окупованих територіях, так і виконувати, наприклад, завдання спецслужб України.
Крім цього, член Меджлісу наголосив на важливості збереження ідентичності української молоді як механізму впливу на міжнародну політику для підтримки України.
«Дійсно, для нас дуже важливо, щоб молодь, яка виїхала з України, у підсумку все ж повернулася додому і не асимілювалася. Тому дуже важливо зберігати цей зв’язок із молоддю за кордоном, наприклад, через адвокаційну, правозахисну чи волонтерську діяльність», – додав він.
Говорячи про важливість залучення молоді до процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, Барієв розповів, що КРЦ системно проводив Академію публічної дипломатії кримських татар, за допомогою якої намагалися більше залучати молодь до публічної дипломатії на міжнародному рівні.
Окремо експерт звернув увагу на позитивну українізацію Криму.
«Слід розуміти, що після деокупації Криму ми отримаємо дуже складну ситуацію і запровадження українізації в Криму має бути грамотним та враховувати інтереси всіх груп населення. Позитивна українізація передбачає створення умов для взаєморозуміння та діалогу між різними етнічними та культурними групами. А це допоможе створити нам інклюзивну і гармонійну спільноту в Криму!» – пояснив він.