Велика трагедія маленького села: Ескендер Барієв розповів про переслідування кримських татар у Риковому

20 Вересня, 2025

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв опублікував хроніку репресій у невеликому селищі Рикове (кримськотатарською Orta-Quyu) Генічеського району Херсонської області, яке з перших днів окупації у 2022 році перетворилося на військову базу російських загарбників. За його словами, це лише один приклад із сотень подібних сіл, де місцеві жителі «на своїй шкурі відчули, що таке окупація».

«Є таке невелике селище Рикове в Україні (кримськотатарською Orta-Quyu), яке з 1930 по 2016 роки мало назву Партизани, розташоване у Генічеському районі Херсонської області», — пише Барієв.

Він нагадав, що до повномасштабного вторгнення та окупації у селі працював елеватор, міжрайбаза, низка малих підприємств та сільськогосподарських фірм, школа й дитячий садок. На 2022 рік населення становило приблизно 3487 людей.

«У селі поряд із українцями компактно проживали і кримські татари. Жителі невеликого села добре знали один одного, як то кажуть, хто чим живий, де працював, як заробляв на хліб насущний. Я неодноразово був у цьому селі. У 2017 році разом із жителями селища ми проводили громадські слухання з питань, як покращити умови життя територіальної громади», — зазначив він.

За словами Барієва, після окупації росіяни миттєво перетворили мирне село на військову базу, прикриваючись місцевими жителями:

«Елеватор, з якого окупанти викрали зерно, став використовуватися як склад військових боєприпасів. Життя сільських жителів перевернулося з ніг на голову і змінювалося у кольорах практично на очах. Окупанти практично одразу взялися за зачистку села, в якому, з їхньої точки зору, були вороги росіян — українські ПАРТИЗАНИ кримськотатарського походження. Почалися нескінченні обшуки, облави та грабежі місцевого населення».

Барієв наголосив, що починаючи з березня 2022 року у селі було арештовано 10 кримських татар у так званій «справі Номана Челебіджіхана». Він детально перерахував усі випадки затримань і вироків:

  • Одним із перших заарештованих у березні 2022 року став 63-річний Сейдалієв Насрулла – заступник голови Херсонського регіонального Меджлісу кримських татар засудженого окупантами до 9 років позбавлення волі.
  • Слідом за ним у травні 2022 року було заарештовано 26-річного Умерова Айдера, якого окупанти засудили до 6 років колонії строго режиму.
  • 16 березня окупанти прийшли за Рустемом Віраті, якого засудили до 8 років позбавлення волі, а 10 лютого 2025 року рідним стало відомо про його смерть у в’язниці в Димитровграді.
  • Четвертим заарештованим у травні 2023 року став батько трьох неповнолітніх дітей член місцевого меджлісу Дурсун Асан, якого окупанти засудили до 3,6 років позбавлення волі.
  • П’ятим заарештованим у травні 2023 року був водій швидкої допомоги Халілов Ленур, який 16 листопада 2023 року був засуджений до 3,5 років позбавлення волі.
  • У червні 2023 року був заарештований Веліляєв Казим, якого також позбавили волі на 3,6 роки.
  • Сьомим арештантом став член місцевого меджлісу Кестан Ельдар, позбавлений волі з серпня 2023 року та засуджений до 3,6 років позбавлення волі.
  • Восьмий арешт у 2024 році припав на 56-річну жінку Умерову Ельміру, сина якої заарештували у травні 2022 року. На щастя для Ельміри та її батьків похилого віку це заочний арешт.
  • Дев’ятим жителем села заарештованим у справі Номана Челебіджіхана став 64-й член місцевого меджлісу Абдурахманов Белял, засуджений до 8 років позбавлення волі. Був як і Насрулла Сейдалієв заарештований у Криму, коли відвідував своїх дітей 27 березня 2024 року.
  • Десятим арештованим мешканцем села став Смаїлов Сейдалі 1968 року народження, водій, який має інвалідність. Окупанти катували затриманого струмом, вибили зуби та змусили на камеру сказати, що допомагав активно «батальйону їм. Номана Челебіджіхана».

«Це лише один приклад одного села в Україні, яких на окупованих територіях сотні і де сільські жителі не на словах, а на своїй “шкурі” відчули, що таке окупація», — підкреслив Барієв.

Він додав, що першопричиною всіх порушень прав людини та воєнних злочинів є сама окупація:

«Питання деокупації всіх окупованих територій України — це єдина можливість захистити своїх громадян».

За словами Барієва, нині у Риковому майже не залишилося місцевих:

«Збираючи цю інформацію по крихтах з вуст родичів постраждалих, які вимушено залишили цілими сім’ями село, я дізнався, що місцевих там практично не залишилося. Зрозуміло, літні люди нікуди не хочуть їхати. Молодь та люди середнього віку виїхали здебільшого до третіх країн за межі України. Те, з якими труднощами виїжджала кожна сім’я з окупації, можна описати на сторінках окремої книги».

Наприкінці Барієв нагадав про події червня 2023 року:

«18 червня 2023 року, у перші тижні українського контрнаступу, Силі Оборони України за допомогою крилатої ракети Storm Shadow вразили склад боєприпасів російських загарбників, який знаходився саме на території місцевого елеватора, повз який проходить залізниця. Вторинні детонації боєприпасів тривали протягом кількох годин. Внаслідок цієї атаки було ліквідовано 23 російські військовослужбовці з воронезького батальйону «Днєпр» — в/ч 95340».