Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв проаналізував «мирний план із 20 пунктів», який Україна обговорює зі США, країнами Європи та росією. На його думку, документ містить як потенційні інструменти для миру, так і значні ризики, що можуть поставити під загрозу майбутнє України, її суверенітет та права корінних народів.
«Мирні ініціативи завжди є привітним та необхідним кроком у глобальному прагненні зупинити людські страждання. Але будь-який мирний план повинен ґрунтуватися на верховенстві міжнародного права, відновленні територіальної цілісності України та захисті прав її корінних народів — включно з кримськотатарським. На жаль, останній 20-пунктний план містить важливі елементи, які можуть як наблизити мир, так і поставити під загрозу стратегічне майбутнє України», – зазначив він.
Як наголосив Барієв, «мирний план із 20 пунктів» – це попередній драфт базового політичного документа для врегулювання війни, який Україна обговорює зі США, Європою та росією, і це перший комплексний план, що охоплює сфери безпеки, економіки, енергетики, повернення полонених та гарантій для України.
«Хоча існують і інші мирні ініціативи, цей план є першим спільним документом, який деталізує ключові умови для припинення війни, включаючи гарантії безпеки за прикладом НАТО, економічну допомогу та інтеграцію в ЄС. Цей план є рамковою угодою, яка може включати посилання на інші угоди (наприклад, двосторонні гарантії безпеки від США) та деталізувати їх», – додав він.
Експерт розібрав кожен пункт плану окремо:
- Підтвердження суверенітету України
За словами Президента України суверенітет України буде перепідтверджено. «Ми констатуємо, що Україна – це суверенна держава, і всі підписанти угоди своїми підписами це підтверджують».
На погляд Ескендера Барієва, це фундаментальний принцип мирного вирішення: ні про яке врегулювання без чіткого визнання суверенітету не може бути й мови. Але що дає цей пункт якщо суверенітет та територіальна цілісність України, не визнаючи законності референдуму в Криму, були підтверджені Резолюцією ГА ООН від 27 березня 2014 року і відомі як A/RES/68/262, наскільки він матиме більшу юридичну силу ніж дана Резолюція та інші міжнародні нормативні акти, ухвалені раніше. При цьому це не зупинило росію продовжувати окупацію нових українських територій у 2022 році.
- Повна та безумовна угода про ненапад між Україною та рф
Концепція ненападу має сенс лише за умови реальних механізмів контролю. Моніторинг є критичним, але без можливості притягнення до відповідальності за порушення — він лише технічний інструмент.
- Міцні гарантії безпеки для України
Без гарантій безпеки мир не буде тривалим. Але ці гарантії мають бути юридично зобов’язуючими та підкріплені санкціями за порушення. В ідеалі — механізм, подібний до статті 5 НАТО.
- Обмеження чисельності ЗСУ до 800 000 у мирний час
Такі обмеження небезпечні: вони можуть поставити під питання здатність України захищати себе у майбутньому. Захист суверенітету не повинен ставати предметом торгу.
- Гарантії безпеки зі сторони США, НАТО та Європи (аналог статті 5)
За словами Президента України, цей пункт має такі складові:
- якщо росія вторгнеться в Україну, на додаток до скоординованої військової відповіді, будуть відновлені всі глобальні санкції проти росії;
- якщо Україна вторгнеться до росії або без провокації відкриє вогонь по території росії, гарантії безпеки будуть вважатись недійсними. Якщо росія відкриє вогонь по Україні, гарантії безпеки наберуть чинності;
- двосторонні безпекові гарантії не виключені за цією угодою.
Вважаю, що твердження про гарантії «подібні до статті 5» має потенціал, але не може замінити повноцінного членства у НАТО чи інших ефективних механізмів колективної безпеки. Юридичний статус таких гарантій досі незрозумілий.
- росія закріплює політику ненападу у своєму законодавстві
За словами Президента України, росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах, всіх необхідних документах про ратифікацію, включаючи ратифікацію переважною більшістю голосів у Державній Думі.
На думку Барієва, це не повинно бути лише декларацією — необхідно чітко визначити відповідальність за невиконання, включно з міжнародними санкціями та компенсаторними механізмами. Тому що ми є свідками, що в росії Конституція, як чернетка у першокласника «захотів вписав, не сподобалося прибрав».
- Чіткі терміни та шлях до членства України в ЄС
За словами Президента України, наразі йдеться про двосторонню розмову США та України в цьому питанні, без підтвердження Європи. Водночас Президент України наголосив, що Україна хоче отримати конкретну дату вступу в ЄС, оскільки це є однією з гарантій безпеки для Києва.
Я впевнений, що це стратегічно важливо і має підтримуватися конкретними зобов’язаннями. План, що не включає реальних кроків щодо інтеграції, ризикує стати порожньою фразою.
8–9. Глобальний пакет розвитку та реконструкції
За словами Президента України, в ньому йдеться про створення фондів для відновлення України. Він зазначив, що наразі Україна має на меті залучити 800 мільярдів доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору, щоб допомогти Україні повністю реалізувати свій потенціал.
На погляд правозахисника, величезні інвестиції — позитивний елемент. Але вони не повинні стати способом нав’язати зовнішній контроль над економікою України чи ослабити її стратегічний суверенітет.
- Прискорена Угода про вільну торгівлю з США
Може сприяти економічному зростанню, але важливо уникати залежності від однієї економічної моделі чи зовнішніх умов, що можуть бути переглянуті в майбутньому.
- Відмова від ядерної зброї
Україна вже є без’ядерною державою відповідно до Договору про нерозповсюдження. Цей пункт важливий, але не повинен стати інструментом зовнішнього тиску.
- Спільне з трьома країнами управління Запорізькою АЕС
За словами Президента України, це пропозиція США. Оскільки рф вважає, що ЗАЕС буде експлуатуватися ними. Україна ж пропонує, щоб ЗАЕС експлуатувалася спільним підприємством, до складу якого входять США і Україна пропорційно – 50/50%. Згідно з українською позицією, 50% виробленої електроенергії дається Україні, а щодо решти США самостійно визначатиме її розподіл.
Водночас США, за словами Президента України, пропонують розподіляти потужності ЗАЕС між Києвом, москвою та Вашингтоном у пропорціях по 33% кожній зі сторін.
Зрозуміло, що це спроба взяти хоча б під частковий контроль атомну станцію. Але будь-яка участь росії у контролі над атомними об’єктами — неприпустима, враховуючи її агресивну політику. Не можна ризикувати безпекою, роблячи територіальні та технічні поступки. Ми є свідками, як окупанти у своїй агресії проти України намагалися використати Чорнобильську АЕС.
- Освітні програми толерантності та захисту мов меншин
Це позитивно і має увійти до миротворчого порядку. Але культура толерантності не може бути вимушеною на догоду зовнішнім акторам без реального діалогу з суспільством.
14–15. Територіальні пропозиції та статус лінії фронту
Це найскладніші пункти. Визнання лінії фронту як фактичної межі може стати легітимацією окупації. Будь-які зміни територіального статусу не можуть бути предметом «фіксації» чи «замороження» — це має вирішуватися після повної деокупації.
- Демілітаризація Кінбурнської коси, свобода навігації
Свобода навігації в Чорному морі та демілітаризація певних точок важливі, але це не може компенсувати загальну стратегічну загрозу повернення повного контролю над морськими шляхами.
- Гуманітарний комітет, обмін полоненими та повернення громадян
Це один із найбільш позитивних пунктів, який має конкретні наслідки для людей — дітей, полонених, цивільних. Такий механізм потрібен.
- Проведення виборів після підписання угоди
Вибори — це важливо, але лише після повного припинення вогню, забезпечення гарантій безпеки та скасування воєнного стану в Україні. Інакше це може стати формальністю без реальної легітимності та створення умов для внутрішньої дестабілізації в країні, в якій будуть задіяні диверсійні групи росії.
- Юридична обов’язковість і Рада миру
Створення Ради миру — позитивно, але вона не може замінити реальні юридичні механізми забезпечення виконання угоди.
- Повне припинення вогню після узгодження
Формально правильна та першорядна вимога — мир потрібен усім. Повне припинення вогню – це важливий індикатор визначення бажання сторін обговорювати мирний план. Але без вирішення ключових фундаментальних питань, припинення вогню може стати лише паузою перед відновленням агресії.
«Цей 20-пунктний мирний документ містить як позитивні елементи (гарантії безпеки, гуманітарні пункти, економічна допомога), так і серйозні ризики (територіальні компроміси, зовнішні обмеження оборони, сумнівні гарантії безпеки). Мир — це не просто припинення вогню. Мир — це справедливість, повага до міжнародного права та відновлення територіальної цілісності України. Якщо мирний процес відбудеться без цих основ, він ризикує стати формальним механізмом замороженої агресії, а не шляхом до справжнього миру», – наголосив Ескендер Барієв.
Говорячи про готовність росії прийняти цей мирний план, Голова Правління КРЦ вкотре повернувся до питання «Міжнародної Кримської Платформи» та її інституціалізації. Він нагадав, що це перша міжнародна платформа, яка об’єднала понад 70 країн та міжнародних організацій у питанні відновлення територіальної цілісності України та суверенітету над усіма її територіями.
«Пройшло 5 Самітів на найвищому рівні, 4 парламентські Саміти, форуми експертів, але за всі ці роки так і не було сформовано колективного мирного плану та конкретних умов припинення агресії, які могли б бути представлені країні-агресору, поки не з’явилася ініціатива Трампа зупинити війну за 24 години. Питання риторичне», – пояснив експерт.
За словами правозахисника, справжній мир для України — це суверенна, відновлена, безпечна та демократична держава, яка захищає права всіх своїх народів, включно з корінним кримськотатарським.