Кримськотатарський Ресурсний Центр

Порушення прав людини в Криму 2020: тенденції та динаміка

15 січня 2021

2020 рік став роком продовження репресій та переслідувань мешканців окупованого Криму. Хоча, динаміка переслідування, зокрема представників корінного кримськотатарського народу, лишається незмінною, проте все ж таки цього року можна виокремити певні особливості тенденційного характеру.

До першої тенденції варто віднести зменшення кількості заходів, спрямованих на переслідування населення окупованої території Криму. Зокрема, згідно даних Аналізу порушень прав людини в окупованому Криму за 2020 рік, підготованого командою Кримськотатарського Ресурсного Центру, спостерігаємо кількісну відмінність між 2019 та 2020 роками.

За 2020 рік в окупованому Криму було проведено 52 обшуки, серед яких 26 було проведено в помешканнях кримських татар, що вдвічі менше за аналогічний показник 2019 року.

Щодо допитів, подібна динаміка теж є актуальною. За 2020 рік відбулося 92 допити, 45 із них – щодо представників кримськотатарського народу, в той час як у 2019 році відбулося 194 допити.

У 2020 році було зафіксовано 252 випадки арештів, 199 - стосувалися кримських татар, що суттєво менше за показник 2019 року, коли було зафіксовано 335 арешти.

Подібна зменшувальна тенденція торкнулася і порушення права на справедливий суд. Якщо за 2019 рік було зареєстровано 692 порушень вищезазначеного права, то за 2020 рік – лише 424 порушення, із яких 355 випадків – щодо кримських татар.

Ще одним порушенням прав мешканців Криму є етапування політв’язнів. Протягом звітного періоду у 2020 році було зареєстровано 77 подібних випадки, 70 із яких щодо представників кримськотатарського народу, для порівняння, за аналогічний період 2019 року було зареєстровано 96 етапувань політв’язнів Криму.

В той же час, інша динаміка спостерігається щодо затримань. Зокрема, за звітний період було зафіксовано 280 затримань, із яких 229 – щодо кримських татар (для порівняння, за 2019 рік було зафіксовано 157 затримань).

Також, варто зазначити, що у випадку порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я, показник за 2020 рік майже не змінився у порівнянні з 2019 роком. Зокрема, 2020 року зареєстровано 138 випадків подібних порушень (111 випадків – щодо кримськотатарського народу), в той час як за 2019 рік було зареєстровано 134 випадки порушення даного права.

Аналізуючи вищезазначені дані, приходимо до висновку, що кількісне зменшення показників порушення прав та переслідування населення Криму є свідченням не стільки гуманізації окупаційного режиму чи послаблення тиску на мешканців Криму та корінний кримськотатарський народ, скільки наслідками пандемії коронавірусу, яка ускладнює проведення окремих заходів через високий ризик передачі та розповсюдження інфекції. Також слід відмітити, що не дивлячись на пандемію, боротьба із вірусом та його поширенням не відбувається гуманно та доброчесно у відношенні політв’язнів, про що свідчить зростання кількісних показників у сфері порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. Варто наголосити, що порушення даного права згідно статті 3 Конвенції ООН про захист прав людини та основоположних свобод прирівнюється до нелюдяного та такого, що принижує людську гідність, ставлення.

Іншою особливістю 2020 року у рамках протиправного переслідування мешканців окупованого Криму та корінного кримськотатарського народу є призначення більш важкого покарання для політв’язнів. Якщо раніше, згідно «вироків» окупаційних судів, засуджені до позбавлення волі мали відбувати покарання у виправних колоніях, то у 2020 році було зареєстровано випадки засудження політв’язнів до відбування покарань у тюрмах. Зокрема, подібне покарання було застосоване до фігурантів так званої «Красногвардійської групи справи Хізб ут-Тахрір». Арсен Абхаїров, Рустем Емірусеїнов та Ескендер Абдулганієв були засуджені до 13, 17 та 12 років позбавлення волі, із яких перші 2 роки політв’язні відбуватимуть у тюрмі. Режим утримання у тюрмах, є значно жорсткішим ніж в колоніях, оскільки у закладах першого типу політв’язні будуть обмежені та позбавлені ширшого кола належних їм основоположним прав і свобод.

Іншою тривожною тенденцією 2020 року в окупованому Криму стало притягнення до адміністративної відповідальності родичів політв’язнів за їх участь у пікетах проти свавілля окупаційної влади та протиправного переслідування власних родичів. Зокрема, до адміністративної відповідальності було притягнуто матір фігуранта «другої Бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва, Венеру Мустафаєву та тещу іншого фігуранта даної справи Едема Смаїлова, Мунівер Келямову. Обидві жінки брали участь в одиночних пікетах на підтримку своїх близьких, яких окупаційна влада незаконно переслідує.

Внаслідок протиправного утримання під вартою діти політв’язнів позбавляються можливості реалізовувати своє право на повноцінне батьківське піклування. Наслідком порушення даного права стала трагічна загибель 26 липня 2020 року трирічного Муси Сулейманова, сина політв’язня Руслана Сулейманова, якому не дозволили бути присутнім на похоронах дитини. Так само не дозволили Вадиму Бектемірову попрощатись із батьком, який помер від серцевого нападу на 13 день після затримання сина.

Іншою формою порушення права на повагу до сімейного життя є систематична та довготривала відмова в наданні побачень дружинам та родичам політв’язнів.

Також протягом 2020 року відмічалися випадки так званого «попередження» правоохоронними органами окупаційної влади жителів Криму щодо «неприпустимості проведення незаконних масових заходів та зібрань». «Попередження» активістів здебільшого мали місце напередодні пам’ятних та визначних для кримськотатарського народу дат, зокрема: міжнародної акції «Мир проти насильства та окупації. Марш гідності» 3 травня, 76-ої річниці депортації кримськотатарського народу (Сюрґюн) 18 травня та Дня кримськотатарського прапора 26 червня.

У 2020 році відбулось ряд подій, що вплинули на можливість реалізації майнових прав на території Криму. Зокрема, внаслідок указу президента РФ про заборону особам, без російського громадянства володіти землею у прибережних районах Криму, нерухомість та земельні ділянки, якими володіють іноземці та ті, хто відмовився від нав’язаного російського громадянства, перейде до муніципальної власності.

У 2020 році у Криму продовжувалось систематично порушуватись право на безпечне природнє навколишнє середовище. Передусім це відбувалось у вигляді забруднення викидами повітря та водних об’єктів Криму. Згідно з дослідженням Кримськотатарського Ресурсного Центру, на півострові спостерігається скорочення площі водного дзеркала для практично всіх великих водойм. Середнє скорочення площі водного дзеркала з 2015 по 2020 рік становило 32%: водосховища - 43%, озера - 25%.

Більш детально ознайомитись із динамікою порушень прав людини у Криму можна перейшовши за посиланнями https://ctrcenter.org/uk/zhertvy-okkupacii та https://ctrcenter.org/uk/analytics.