Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов в інтерв’ю виданню «Фокус» розповів, що може статися та яка небезпека може бути від підриву «Кримського титану».
«Зараз на «Кримському титані» працює тільки один цех, який виробляє азотні добрива з використанням аміаку. Аміаку там приблизно 200 тонн, за даними медіа, які, зокрема, спираються на кримські джерела. І все це зберігається не в одному танку, а в декількох ємностях. Якщо уявити, що одна з них буде підірвана, то, найвірогідніше, виникне небезпека забруднення в межах одного майданчика», – пояснив він.
Хлобистов зазначив, що далі аміак підніматиметься догори, тому що він легший за повітря.
«Аміак сформує умовну хмаринку, яка досить швидко розчинятиметься в повітрі та переміщуватиметься згідно з напрямком вітру, який буде на момент вибуху», — додає він.
За його словами, довготривалої небезпеки ця хмарка не становитиме, адже аміак дуже швидко перемішуватиметься з повітрям, концентрація щохвилини знижуватиметься. На відстані одного кілометра людям уже нічого не загрожує.
«Отже, найімовірніше, люди, які проживають в Армянську та Красноперекопську, можуть лише декілька хвилин відчувати запах аміаку в повітрі. Це буде незручно. У цей момент важливо зачинити всі вікна, не виходити на вулицю та пити більше води», — говорить Євген Хлобистов.
Він зазначає, що особливої небезпеки для здоров’я місцевого населення не буде. Але працівники заводу, які безпосередньо перебуватимуть біля місця вибуху та біля тієї точки, де станеться витік аміаку, можуть значно постраждати. Навіть загинути.
Що стосується інших небезпек на заводі «Кримський титан», то на його території розташовані кислотні накопичувачі, що формувалися впродовж тривалого часу, приблизно з 1990-х років. Відходи, які зібрані в них, надто шкідливі.
«Раніше накопичення були у вологому стані, але після перекриття Північнокримського каналу у 2014 році ставок потроху втрачав свою водність. Може статися аварія, подібна до тієї, яка була у 2018 році, коли люди отримали велику шкоду для здоров’я та проблеми з диханням», — згадує Хлобистов.
Нагадаємо, що в ніч із 23 на 24 серпня 2018 року стався витік токсичних речовин. Тоді на автомобілях, будинках тощо з’являвся жовтий наліт, листя на деревах пожовтіло, а самопочуття місцевих жителів значно погіршилося.
«На завод не пускали ані міжнародних екологів, ані українських. Працювала кримська екологічна служба. виключно під контролем окупаційної влади. Найімовірніше, служба виконала політичне замовлення, повідомивши, що все добре й буде ще краще. А люди страждали та писали про свій стан у соціальних мережах, але офіційна влада на це уваги не звертала», — згадує еколог.
Тоді так звана влада окупованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотного накопичувача, використовуваного «Кримським титаном». Представники української влади вважали, що викид хімічних речовин у Криму стався через російських військових, які на навчаннях нібито обстріляли завод.
Хлобистов припускає, що аварія технологічно була пов’язано саме з тим, що не вистачало технічної води, яка доставлялася до того по Північнокримському каналу.
«Були порушення правил безпеки та правил реалізації технологічних процесів, можливо, під час спроби запустити виробництво. Якщо підірвати цей ставок із концентрацією небезпечних відходів, виникне небезпечна ситуація».
Еколог зазначив, що вибух на «Кримському титані» матиме небезпечні наслідки для екосистеми навколо. Першочергово для озера Сиваш. Що стосується інших держав, Туреччини або Румунії, про які наразі згадують, то, ймовірно, їм нічого не загрожує. Якщо така токсична хмарка й долетить до них, то настільки розчиниться в повітрі, що ніхто нічого не відчує.