У Латвії розповіли про важливість визнання депортації 1944 актом геноциду кримськотатарського народу

23 Жовтня, 2024

У середу, 23 жовтня, у Музеї окупації Латвії (Рига) відбувся сайд-івент: «Депортація кримськотатарського народу 1944 року: від визнання геноциду до відновлення прав кримських татар у складі Української держави» в рамках ІІІ Парламентського саміту Кримської платформи.

Спікерами виступили:

– Руслан Стефанчук – Голова Верховної Ради України;

– Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу;

– Наріман Джелял – перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, в’язень Кремля з вересня 2021 року по червень 2024 року;

– Ескендер Барієв – член Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру;

– Андріс Тейкманіч – латвійський юрист, політик і дипломат, керівник канцелярії президента Латвії Е. Левітса;

Інета Зіемеле – латвійський юрист, правознавець, суддя. Голова Конституційного суду Латвії (2017-2020);

Модератором був: Ромуальдс Ражукс – депутат Саейму Латвії 12-го скликання (2014-2018), другий голова Народного фронту Латвії.

Учасники заходу зосередили увагу на міжнародному визнанні депортації геноцидом, в тому числі на залученні до цього процесу країн-учасниць Міжнародної Кримської платформи. Крім цього, спікери обговорили масштаби та наслідки втрат, яких зазнали кримські татари внаслідок депортації, а також визначення ролі та місця міжнародних організацій у забезпеченні прав корінного кримськотатарського народу, у тому числі права на самовизначення у складі суверенної Української держави.

«Факт депортації кримських татар, факт того, як поводилися з ними, принижуючи їхню гідність, їхню людяність і право на те, щоби бути нацією, яка має власний вибір, – це все приклад того, як поводиться росія. Їй потрібно стерти нашу національну ідентичність, чи це стосується Латвії, чи це стосується України, чи кримських татар. Не повинно бути національної ідентичності для росії, і це їхня мета сьогодні — підкорити собі всі народи. Я думаю, що наша відповідь має бути однозначною: ми повинні робити все для того, щоб росія програла на всіх фронтах», – зазначив Руслан Стефанчук.

Ескендер Барієв у своєму виступі підкреслив, що у 2024 році виповнилося 80 років від дня скоєння страшного злочину щодо корінного народу України — тотальної депортації. Проте депортація кримськотатарського народу, як і Голодомор українців, має наслідки і сьогодні. Відсутність засудження світовою спільнотою цих злочинів сприяло формуванню почуття безкарності у російської влади, що призвело до нових страшних злочинів в Україні: окупації Криму у 2014 році та повномасштабної збройної агресії у 2022 році.

«Окупація Криму у 2014 році стала фактичним продовженням геноцидальної політики щодо кримських татар. Системні затримання та переслідування, тортури, викрадення, заборона вивчення та використання рідної мови, незаконний призов до мобілізації в російську армію створюють умови, за яких кримські татари змушені залишати свою батьківщину, Крим, що фактично є гібридною депортацією кримськотатарського народу», – додав він.

«Ми щойно з колегами, народними депутатами України, та паном Русланом Олександровичем переглянули дуже чудову експозицію цього музею. Я навіть побачив карту радянського ГУЛАГу і місто Красноярськ, куди відправили і мене. Ви знаєте, зараз росія робить те саме, що робила стосовно багатьох народів, які перебували під радянською окупацією, а зараз, на жаль, і велика частина України перебуває під сучасною окупацією», – наголосив Наріман Джелял.

Він додав, що сьогодні громадяни України та кримські татари за тисячі кілометрів відправляються до Сибіру, до Якутії — це 8, навіть 10 тисяч кілометрів. Їх відривають від родин, від рідної землі.

«Сьогодні відтворюються іще раніші історичні події — коли була перша анексія наприкінці XVIII століття, під час правління Катерини ІІ, коли під військовим тиском тисячі кримських татар були змушені залишити власну землю.  Це відбувається і зараз», – пояснив він.

Андріс Тейкманіч додав, що депортація кримських татар — це злочин проти людяності, і важливо, щоб усі країни це визнали. Усі держави повинні дотримуватися міжнародного права, попри різні думки в Європейському Союзі щодо злочинів проти людяності. 

«Для багатьох європейців ці питання залишаються десь на периферії їхньої уваги, далеко від місця їх проживання, через що політична воля до дій є значно слабшою. Саме тому важливо підтримувати країни, які обирають шлях справедливості. Сейм Латвійської Республіки став першим парламентом після Верховної Ради України, який визнав депортацію кримських татар геноцидом. Ми теж зазнали кількох хвиль депортацій до Сибіру під час радянської окупації, проте різниця полягає в тому, що ті, хто вижили, повернулися після смерті Сталіна, а кримські татари, на жаль, не мали змоги повернутися до 1991 року. Тому вони перебували у вигнанні значно довше. Тих, хто ще є причетний до цих злочинів, необхідно притягнути до відповідальності. Сьогодні ми можемо зробити все можливе для того, щоб зафіксувати ці злочини та притягнути росію до відповідальності за всі злочини, скоєні в Криму», – наголосив він.

Рефат Чубаров додав, що і російська імперія, і радянський союз, а потім і російська федерація, коли захоплює землі, відразу заселяє у чужі доми своїх людей, щоб зміцнитися

«Дійсно, коли ми масово поверталися до Криму наприкінці 80-х років, у нас всередині тривали дискусії, як бути з нашими домами, адже вони збереглися, але там жили чужі люди. Проте наші старші сказали, що винна держава — радянський союз, винні кати Сталін, Берія та інші. А ті люди, яким держава дала наші доми, не винні в тому, що вони там живуть, вони лише несуть моральну відповідальність. … Тепер, із 2014 року, Крим має майже 1 мільйон нових колоністів. Це очевидна політика росії при всіх її режимах: і російська імперія, і радянський союз, а потім і російська федерація, коли захоплює землі, відразу заселяє у чужі доми своїх людей, щоб зміцнитися», – пояснив він.

Чубаров заявив, що усі ці люди, яких росія навмисне заселила в Крим, мають залишити Крим.

«Ми, кримські татари, цього разу не хочемо повторити те, що сталося в 1944 році. Тоді ми сказали, що вони несуть лише моральну відповідальність, але, здається, правда полягає в іншому: ті, хто незаконно прийшли на вашу землю, ті, хто незаконно поселився в наших домах, є злочинцями. Вони мають нести кримінальну відповідальність, якщо не захочуть виїхати з нашої землі», – завершив Голова Меджлісу.

Інета Зіемеле  зазначила, що кримські татари, як корінний народ, насправді пройшли через серію порушень прав людини. Коли Україна формулює власні вимоги щодо репарацій за злочини, вчинені внаслідок повномасштабної агресії російської федерації, дуже важливо, щоб у цих вимогах були представлені вимоги щодо репарацій прав корінних народів, які є спеціальними і мають займати окреме місце.

«Це в інтересах України та її корінних народів, зокрема коли йдеться про права корінних народів. Одне з найбільш серйозних порушень — це виселення корінних народів з їхніх історичних земель, і це відбувається також у недавній історії, вже вдруге за цей час. У цьому контексті депортація кримських татар, яка відбулася у 1944 році, має бути включена до визначення репарацій, оскільки це показує модель дій російської федерації щодо кримських татар як корінного народу», – пояснила вона.

Також особливу увагу було приділено значенню міжнародних механізмів для реінтеграції тимчасово окупованого Криму до складу України. Так, Ескендер Барієв розповів про модель Майбутнього Криму, яка складається з наступних складових:

І. Позитивна українізація Криму;

ІІ. Гарантований захист прав людини в Криму;

ІІІ. Реалізація колективних прав корінних народів України;

ІV. Автономна Республіка Крим – це національно-територіальна автономія кримськотатарського народу;

V. Крим – це економічно розвинутий та туристично привабливий регіон України.

Усім присутнім був продемонстрований відеоролик КРЦ «Не засудили вчора – повторюється сьогодні».

Організатори заходу: Меджліс кримськотатарського народу, Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Посольства України в Латвії.