У середу, 15 травня, в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулися експертні слухання: «Право на пам’ять: до 80-х роковин пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу».
Спікерами виступили:
Віктор Андрущенко – ректор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, професор кафедри філософії, доктор філософських наук, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, професор;
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Член Меджлісу кримськотатарського народу;
Володимир Арʼєв – Народний депутат України;
Костянтин Захаренко – директор науково-дослідного центру «Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка», д.політ.н., професор;
Різа Шевкієв – член Меджлісу кримськотатарського народу;
Борис Бабін – старший науковий співробітник відділу політико-правового аналізу питань реінтеграції та деокупації тимчасово окупованих територій Науково-дослідного центру «Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка», експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру, д.ю.н., професор;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Людмила Коротких – юристка, менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Ольга Волянюк – доцент кафедри політичних наук Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, к.п.н., старший науковий співробітник відділу політико-правового аналізу питань реінтеграції та деокупації тимчасово окупованих територій Науково-дослідного центру «Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка»;
Володимир Ляшенко – представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, адвокат.
Пан Віктор Андрущенко з вітальним словом розпочав експертні слухання до 80-х роковин пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Він наголосив на важливості проведення таких заходів, співпраці із Кримськотатарським Ресурсним Центром та залучення молоді у ці процеси.
«Тотальна депортація кримськотатарського народу – злочин проти людяності, як і Голодомор, як і Голокост. Про це треба постійно говорити. Адже те, що не засудили вчора – повторюється сьогодні. І ми є свідками цього», – зазначив Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв.
Експерт зазначив, що кримські татари не лише були депортовані, вони до 1956 року утримувалися у спецпоселеннях, потім їм не надавали права повертатися на Батьківщину, не існувала кримськотатарська мова і взагалі у переліку народів СРСР не було кримськотатарського народу. Це була велика боротьба кримськотатарського руху за виживання.
«Поки депортацію кримськотатарського народу визнали актом геноциду, окрім України, 3 країни: парламенти Латвії і Литви у 2019, а також парламент Канади у 2022. Важливо працювати далі у цьому напрямку, адже цей злочин повторюється сьогодні», – додав він.
Народний депутат України Володимир Арʼєв наголосив на важливості закріплення правового статусу представницького органу корінного кримськотатарського народу.
«Ми разом із Іриною Геращенко підготували Депутатське звернення до Премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля із проханням пришвидшити цей процес. Адже якщо Меджліс отримає цей статус, то зможе уже працювати в міжнародних правових інстанціях, маючи відповідні повноваження», – додав він.
Костянтин Захаренко під час свого виступу наголосив на важливості прийняття судового рішення стосовно справи про депортацію-геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Борис Бабін, у свою чергу, зазначив, що ця справа недоведена до кінця. Наразі не відбувається жодних процесуальних дій.
«Чому важливо нам, щоб було судове рішення у цій справі? Не лише тому, що це дійсно юридичний акт справедливості щодо жертв страшного злочину, але це також документ, який підсилює наші аргументи, коли ми комунікуємо з нашими партнерами, адже вони завжди запитують: «А що у вас в Україні?» – додала юристка Людмила Коротких.
Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко детальніше зупинився на проблемі знищення топонімів, що є одним із проявів геноциду, коли знищують історію цілого народу.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Різа Шевкієв розповів про історію своєї родини, яка пройшла через депортацію 1944 року та як складно вони поверталися в Крим.
«Ця депортація була прямим вбивством. Адже число загиблих у перші роки склало 46,2% від числа всіх висланих кримських татар», – розповів він.
Ольга Волянюк зазначила, що 18 травня – це не лише День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу, але й День боротьби за права кримськотатарського народу.
«Це дуже потужна історія того, як ми вміли і які в нас є спільні прецеденти взаємної співпраці у боротьбі за свої права. Ми знаємо, як кримські татари багато зусиль доклали до інституалізації, яку проявили неймовірну силу до самоорганізації, вони створили власний представницький орган. І це навіть в умовах радянського режиму почало проявлятися», – пояснила вона.
Менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук презентувала інформаційну кампанію організації до Дня памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вона продемонструвала присутнім візуальну продукцію: тести, інфографіки, плакати, відео, рілси, бордові кампанії тощо.
«Така кампанія є досить ефективною. Наші візуальні та інформаційні матеріали використовуються на різних заходах в Україні та закордоном», – пояснила Тетяна.
Під час заходу було продемонстровано короткий ролик КРЦ «Не засудили вчора – повторюється сьогодні», а також короткий фільм КРЦ «Свідки геноциду 1944».
