9 червня в Брюсселі відбувся захід із вшанування пам’яті жертв радянських депортацій за участю Президентки Європейського парламенту Роберти Мецоли.
У своєму виступі вона наголосила, що в період між 1936 і 1952 роками радянський режим насильно депортував понад 3 мільйони людей з рідних домівок до Сибіру та Центральної Азії. За словами Роберти Мецоли, наслідки цих злочинів відчуваються й сьогодні, адже травма депортацій передається наступним поколінням.
«Вони намагалися стерти їхні імена, їхні домівки, їхню мову, їхню віру, увесь їхній устрій життя. Але їм це не вдалося. Тож тут, разом, ми вшановуємо цих людей. Ми повертаємо пам’ять про них і виводимо її на світло», — зазначила Президентка Європарламенту.
Кримськотатарський Ресурсний Центр нагадує, що одним із наймасштабніших злочинів радянського режиму стала депортація кримськотатарського народу 1944 року. Протягом кількох діб радянська влада насильно вивезла з Криму близько 200 тисяч кримських татар до Центральної Азії, Сибіру та Уралу. За даними кримськотатарського національного руху, під час депортації та в перші роки вигнання загинуло 46,2% кримськотатарського народу.
Після повернення на Батьківщину кримські татари знову зіткнулися з переслідуваннями після окупації Криму російською федерацією у 2014 році. Представники корінного народу зазнають політично мотивованих арештів, обшуків, насильницьких зникнень, мобілізації до російської армії та системного тиску на релігійні громади, громадських активістів і незалежні медіа. Десятки тисяч кримських татар були змушені залишити півострів.
КРЦ наголошує, що геноцид кримськотатарського народу є незавершеним (триваючим) міжнародним злочином, наслідки якого відчутні й сьогодні. Саме тому КРЦ продовжує міжнародну адвокаційну роботу задля визнання депортації 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу. Наразі відповідні рішення вже ухвалили парламенти дев’яти держав, і робота в цьому напрямку триває.