У понеділок, 24 червня, у рамках ІІІ Міжнародного Форуму Експертної Мережі Кримської Платформи у Києві відбулася панельна дискусія «Російська збройна агресія проти України та включення корінних народів до миробудівничого процесу».
Модераторкою виступила:
- Людмила Коротких, менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру
До заходу долучилися як українські, так і іноземні експерти:
- Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу
- Біналакшмі Непрам, старша радниця і засновниця Глобального альянсу корінних народів, гендерної справедливості та миру та мережі корінних миротворців, посередників і перемовників (онлайн)
- Ескендер Барієв, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, координатор робочої групи «Відновлення прав корінних народів України – як інструмент деокупації Криму»
- Сулейман Мамутов, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів
- Олівер Лооде, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів 2014-2016, голова ГО «Уралік» (онлайн)
- Олена Арабаджі, голова Національно-культурного караїмського товариства «Джамаат» (онлайн).
«Крим є досить унікальним у багатьох контекстах. Одне з того, що робить його особливим є те, що у ньому сформувалися 3 корінні народи, які мають свою самобутню культуру і мають свою цінність для України, як для держави. Тому сьогодні будемо говорити про те, з якими проблемами та викликами стикаються корінні народи України сьогодні, наскільки важлива підтримка міжнародної мережі корінних народів, а також про те, які уроки ми маємо вивчити з цієї ситуації, яку ми отримали станом на сьогодні і як залучити корінні народи до миробудівничого процесу, чому це важливо в контексті досягнення сталого миру і чому саме у цьому контексті важливою є реалізація права на самовизначення корінних народів», – розпочала Людмила Коротких.
Отже, спершу Ескендер Барієв дав короткий огляд ситуації в окупованому Криму та наголосив на важливості збору якісної доказової бази, яку важливо буде демонструвати на міжнародних майданчиках щодо дискримінаційних процесів, які відбуваються на території Криму стосовно корінних народів, етнічних українців та проукраїнських громадян.
«Цифри говорять самі за себе. За даними КРЦ, 331 особа наразі в окупованому Криму переслідується за карними справами, ми не беремо зараз до уваги адміністративні справи, їх тисячі. Отже, 217 з них – справи щодо представників кримськотатарського народу. Зараз у місцях несвободи знаходиться 204 політв’язня, 133 з них – представники кримськотатарського народу… Коли ми говоримо про порушення колективних прав, то ще у 2016 році окупанти заборонили Меджліс кримськотатарського народу як представницький орган і звинувачують Меджліс в екстремізмі», – поділився експерт.
Окупанти дискримінують корінні народи на окупованому півострові на релігійному та мовному підґрунтях, а також знищують культурну спадщину, порушують права політв’язнів право справедливий суд, на свободу слова тощо.
«Дійсно, коли почалася окупація, то в першу чергу росіяни почали закривати кримськотатарські ЗМІ, бо вони були більш незалежними і трималися достатньо довго. У нас задокументовано також, коли під час судів політв’язням забороняли говорити кримськотатарською мовою. Або коли політв’язням в інших випадках цілеспрямовано надають свинину, коли вони попереджають що є мусульманами», – розповів Барієв.
Правозахисник додав, що після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України ситуація з правами корінного народу лише погіршилась.
Коротких додала, що кримськотатарський народ завжди був і є ядром спротиву російської окупації Криму.
«Саме ця політика расової дискримінації та переслідування стала наслідком того, що народ у своїй більшості в цілому не сприйняв окупацію. Крім цього, хочу звернути увагу на один із найбільших викликів, який з’явився перед корінними народами – на мобілізацію та незаконний призов до армії рф. Це фактично продовження політики знищення народу», – пояснила дівчина.
Рефат Чубаров наголосив, що кримськотатарський народ повернувся з депортації, був у меншості на своїй землі та під час російської окупації був дуже вразливим. Тому зараз події в Криму можна описати лише двома словами – зросійщення та знищення.
«Зросійщення та знищення – це два слова, якими можна окреслити процеси, які зараз відбуваються в Криму. У кожній сфері, до чого б вони не торкнулись, росіяни все знищують. В сфері освіти відразу закрили українські школи, кримськотатарські школи хитрощами також закривають. Окупанти проводять штучну демографічну заміну населення – витісняють і знищують корінних жителів. Але найгірше – ментальні зміни у свідомості молодого покоління», – сказав він.
Чубаров наголосив на тому, що уже зараз слід готуватися до реінтеграції Криму.
«Ми маємо готувати протиотруту для того, що зараз відбувається у Криму. Як ми будемо це відновлювати і далі розвивати… Тут дуже велика відповідальність за Українською Державою. Ми маємо дати можливість людям, які чекають на звільнення у Криму, повернутися у той простір правовий, духовний, ментальний, щоб ми їх не відштовхнули у перші місяці, роки реінтеграції», – пояснив він.
Олена Арабаджі, голова Національно-культурного караїмського товариства «Джамаат», розповіла про проблеми ще одного корінного народу Криму – про караїмів. Це народ, який має тисячолітню історію, свою мову, культуру, традиції.
«21 століття для караїмського народу стало трагічним. У 2014 році було окуповано Крим. Це наша історична батьківщина, там знаходяться наші святині – релігійні, історичні. Ми втратили також ментальний зв’язок з караїмами в окупованому Криму. Повномасштабне вторгнення вигнало нас вже з наших домівок на материковій Україні. Наразі ми розкидані по всьому світу», – поділилася Арабаджі.
Пані Олена наголосила на важливості розвитку мов корінних народів України, адже всі вони, на жаль, зараз знаходяться на межі зникнення.
Від цієї війни також страждають корінні народи росії. Олівер Лооде підкреслив, що рф – це агресивна колоніальна потужна структура, яка реалізує політику колонізації щодо корінних народів росії.
«З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну я би сказав, що змінилася ситуація із незалежними національними рухами корінних народів рф. Це стосується тих корінних народів, яких називають малочисельними, але навіть і більших корінних народів: бурятів, башкирів, татар тощо. Фактично ця ситуація відбиває ситуацію із корінними народами України на окупованих територіях. Адже більше всього російська воєнна машина залучає представників цих народів. Тому бачимо, що ця війна є колоніальною не лише щодо України, але й щодо колонізованих народів росії», – додав він.
Біналакшмі Непрам під час свого виступу наголосила на тому, що означає термін «корінні народи».
«Що таке корінний народ? Хто вони такі? Багато хто каже, що це політичний термін. Але для нас, це означає турботу про людей, які залишилися позаду, яких позбавляють історії, їхньої культурної спадщини. Відтак ми намагаємося відродити це», – пояснила вона.
Жінка нагадала про Перший Глобальний саміт з питань миробудівництва корінних народів, який відбувся 11-12 квітня 2024 року у Вашингтоні. Інститут миру США зібрав на заході 80 лідерів корінних народів з усього світу, які обговорили проблеми, з якими стикаються щодня у різних куточках світу.
«Ми всі пов’язані між собою, ми потребуємо глобальної солідарності. … Дуже важливо включати корінні народи в процеси переговорів заради завершення воєн, колоніальних агресій, повалення авторитарного режиму, щоб забезпечити верховенство права, демократію і захист наших народів, їх культури, мови, способу життя», – пояснила вона.
Сулейман Мамутов, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів, розповів про те, які інструменти в нас є для того, щоб захищати корінні народи. Він також відповів на питання щодо того, як запобігти повторенню такого конфлікту у майбутньому, як досягти сталого миру та чому в цьому контексті важливе забезпечення прав корінних народів на самовизначення.
«Якщо ми говоримо про права корінних народів України, то є перешкоди, які для нас очевидні – це окупація Кримського півострова росією. Кримські татари не можуть зараз ефективно реалізовувати своє право на збереження і розвиток своїх представницьких інституцій. Те ж саме стосується караїмів», – зазначив він.
Як наголосив Сулейман Мамутов, другий вид перешкод – на жаль, досі в Україні немає чіткого розуміння особливості природи прав корінних народів. На його думку, права корінних народів сприймаються як фактор небезпеки, а не навпаки.
«І це попри те, що кримські татари були одним з основних елементів демонтажу СРСР та одним з головних запобіжників анексії Криму Росією у 90-х, через таке нерозуміння ми не маємо імплементації навіть тих положень, які Україна прийняла. Наприклад, Україна досі не надала правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу», – пояснив він.
Олівер Лооде додав, що закріплення представницького статусу Меджлісу кримськотатарського народу в українські правовій площині – це потужний інструмент в контексті як реалізації прав корінних народів, так і в цілому звільнення Криму.
«Якщо Україна дійсно сприймає серйозно колективні права корінних народів, то вона має підтримувати Меджліс кримськотатарського народу всіма можливими способами. І це означає легалізацію Меджлісу кримськотатарського народу. Це рішення поки що відклалося без жодної поважної причини», – зазначив експерт.
Олівер Лооде підкреслив, що будь-які мирні переговори, які розпочнуться в майбутньому, мають також включати Меджліс як представницьку установу кримськотатарського народу.
«Хочу наголосити, що Меджліс саме як установа, а не просто деякі представники, має бути включений як в офіційні, так і не офіційні переговори щодо закінчення війни. Представницький орган має відіграти важливу і значну роль, коли вирішуватиметься доля майбутнього Криму і закінчення цієї війни», – сказав він.
Завершуючи панель, Ескендер Барієв підкреслив, що дуже важливо, щоб в українських миробудівних процесах представницький орган кримських татар брав таку ж участь, як і компетентні органи України. Експерт теж додав, що дуже важливо уже зараз думати про майбутнє Криму.
«Виходячи із досвіду, Військова цивільна адміністрація не зможе працювати довго. Бо наші партнери будуть питати, а де ж демократія. Ось якраз, національно-територіальна автономія – це інструмент публічної та виборчої демократії, який зможе гарантувати захист цілісності України. Адже після деокупації Криму залишиться значна частина населення, яка буде проросійською і нам потрібно із цим боротися», – пояснив він.
Ескендер Барієв наголосив, що саме Експертна мережа Кримської платформи має впливати на формування державної політики і міжнародної політики щодо Криму, розробляючи якісний аналітичний контент та рекомендації не тільки для Української держави, а й для наших партнерів.
«Нам треба продовжувати роботу щодо прийняття Регламенту Експертної мережі Кримської платформи для того, щоб ми продемонстрували, що Експертна мережа перш за все починається з самої її експертності», – наголосив він.