Хлобистов Є.В., д.е.н., проф., акад. АЕН України,
експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру
.jpg)
Кліматичні зміни та їх негативні прояви все більше стають частиною нашого життя. Ми спостерігаємо майже кожного місяця рекордні температурні аномалії, тривалі бездощові періоди чергуються потужними зливами, теплові хвилі влітку з незвичайно високими температурами та ураганними вітрами. У цьому році – несподівана прохолодна весна та довга зима 2021 року. До речі, метеорологічна зима почалася тільки в січні. Довга і прохолодна весна не має відношення до загального тренду щодо потепління. Очікуємо, що вже у травні будемо спостерігати переважно літню погоду.
Крим нарешті отримав велику кількість опадів та снігу наприкінці зими, але це не вирішило проблему забезпечення прісноводними ресурсами. Чому? Основна відповідь – знищення ландшафтних умов для наповнення річок і водосховищ через різні інфраструктурні проекти, хаотичну забудову, безконтрольне буріння свердловин у пошуках підземних вод тощо.
Сьогодення дає нам підстави стверджувати, що ми спостерігаємо прояви безпорадності чи несвідомого перенесення на майбутнє узгодженої та обґрунтованої позиції української сторони стосовно оцінки заподіяних збитків від «господарювання» російської влади в Криму. Як нам підійти до оцінки заподіяної шкоди внаслідок семи років окупації?
Перша частина – шкода стосовно природного середовища, біорізноманіття, впливу на заповідні об’єкти тощо. Почнемо з простих речей. Території природо-заповідного фонду неодноразово ставали предметом «творчого підходу» до наявних кордонів та меж, які існували до 2014 року. Будівництво траси «Таврида» здійснювалось без будь-якого врахування природоохоронного законодавства. Траса пройшла крізь Ялтинський біосферний заповідник. Але за першим шоком від цієї новини, наступними кроками стали – будівництво цивільних об’єктів на території Фороського парку (детальніше – в українських ЗМІ та репортажах з Форосу[1]) з порушенням екосистемної цілісності об’єкту, Кримська обсерваторія, яка втрачає своє наукове значення через «світлове забруднення» – наслідки житлової забудови сел. Наукове, тощо.
Другий блок питань та претензій – стан водних ресурсів півострова та намагання окупаційної влади вирішити це питання через хаотичне буріння свердловин, незначні обсяги опрісненої води, безглузде будівництво гідротехнічних споруд при відсутності поверхневого стоку. Пропозиція бурити дно Азовського моря чи глибокі свердловини, заглибленням понад 1000 м, викликають окрім скепсису, природне занепокоєння наслідками такої діяльності для довкілля.
Третій блок питань – стан ґрунтів в центральному Криму та забруднення довкілля на півночі півострова. Численні аварії на «Кримському титані» (нині ТОВ «Титанові інвестиції»), неможливість підтримувати зрошувальне землеробство, скорочення економічної активності на північному заході та північному сході півострова – все це призводить до поетапного та послідовного нехтуванням природоохоронними питаннями. Зазначимо, що поки ми не в змозі оцінити дистанційно наслідки забруднення довкілля через викиди забруднюючих речовин на заводах Красноперекопська та Армянська, але, навіть з матеріалів російських ЗМІ, ситуація давно вийшла за межі «звичайної аварії». Опосередковано, можна зазначити, що зміна кольору листя та взагалі його відсутність на деревах свідчить про вкрай небезпечні рівні забруднення, після викидів на заводі «Титан» 23-24 серпня 2018 р. Скоріше за все, йдеться про перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в декілька разів. Віддалені в часі наслідки викидів будуть простежуватися роками (до речі, як і при аварії (пожежі) нафтобази у Васильківському районі, а саме, в с.Крячки Васильківського району Київської області, що почалася 8 червня 2015 року і тривала 8 днів. База належить ТОВ «Побутрембудматеріали» і входить до мережі «БРСМ-Нафта». Станом на початок пожежі там знаходилося 14 тисяч тонн нафтопродуктів. Розмір заподіяної шкоди перевищив 1 млд.грн.).
Тепер перейдемо до вартісної оцінки. Як нині в Україні визначається шкода, що заподіяна природоохоронним об’єктам внаслідок порушення природоохоронного законодавства? Є відповідні методики, які затверджені урядом.
Як повідомляють російські джерела, служба автомобільних доріг Республіки Крим компенсувала вартість дерев і чагарників, вирубаних при будівництві траси "Таврида". Компенсацію за вирубку дерев уздовж "Тавриди" оцінили в 249 млн руб[2]. Відзначається, що при проведенні будівельно-монтажних робіт уздовж нової федеральної траси знесенню підлягали понад 111 тисяч дерев і 116 тисяч чагарників. У зв’язку з тим, що на думку окупаційної влади, виконання робіт з озеленення уздовж траси «Таврида» до закінчення робіт і проведення рекультивації земель не доцільно, передбачена грошова форма компенсаційного озеленення в розмірі відновної вартості. Сума компенсації склала більше 209 млн рублів. Кошти перераховані Міністерству екології та природних ресурсів Республіки Крим, яке буде приймати рішення про визначення обсягів та місць компенсаційних висадок. А, конкретно, на що мають піти ці кошти? За інформацією так званого заступника Міністра екології та природних ресурсів Криму Владіміра Капітонова – на висадку біля 10 000 дерев[3]. Зазначу, замість зрубаних 111 000 дерев та 116 000 чагарників. Тож, легко підрахувати, що вартість насадження 1 дерева коштує понад 20 тис рублів. І ще питання: які ж то були зрубані дерева, наскільки вони становили природоохоронну цінність? Про це в офіційних повідомленнях російської влади та ЗМІ – ані слова. Згідно українського законодавства, незаконна вирубка одного дерева вартує винуватцю понад 10 000 грн, за кущ чагарника – 432 грн[4]. Таким чином, заподіяна шкода тільки при прокладанні траси «Таврида» лісовим ресурсам і чагарникам Криму складає більше 1,15 млд.грн.
Слідкуємо, спостерігаємо, нагромаджуємо інформацію для розмови в міжнародних судах.