Кримськотатарський Ресурсний Центр

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

14 січня 2022

Проблеми якості питної води в окупованому Криму

Поряд з існуючим водним дефіцитом в Криму особливої актуальності набуває проблема якості питної води, яка нерозривно пов’язана із загальним екологічним станом водних ресурсів півострова. Так, за офіційними даними окупаційної влади Криму в 2020 році близько півмільйона його жителів забезпечувалися неякісною питною водою.

11 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 2 затримання\утримання, 15 арештів, 2 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 6 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 51 випадок порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 січня 2022

Барієв став головою Громадської ради при ДЕСС

У вівторок, 28 грудня, відбулося засідання Громадської ради при Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, під час якої Голову Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва обрали Головою цієї ради.

6 січня 2022

«Ціна окупації Криму» - 7 067 зафіксованих порушень прав людини

У п’ятницю, 10 грудня у всьому світі відзначається День прав людини – саме цього дня у 1948 році під час третьої сесії Генасамблеї ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини. Цей документ на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і таким чином встановив їх стандарти. Проте далеко не всі країни дотримуються принципів декларації. Зокрема, після окупації Криму РФ у 2014 році, ситуація з правами людини на півострові постійно погіршується.

6 січня 2022

В окупованому Криму пересихає річка Суук-Су

В окупованому Криму пересихає найдовша річка на Південному березі Криму – Суук-Су. Це відбувається через те, що російська влада пробурила безліч нових свердловин. Про це повідомляють «Крим.Реалії».

6 січня 2022

КРЦ закликає владу застосувати механізм санкцій щодо виконавців, які відвідували окупований Крим

Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував листи на ім’я Президента України, Голови Служби безпеки України, Голови Верховної Ради України, Голови Національного банку України із закликом застосувати санкції до понад двох сотень громадян Російської Федерації, а також деяких інших держав, які проводили концертну або іншу публічну діяльність на території тимчасово окупованих Автономної республіки Крим та міста Севастополя, або відвідували півострів у приватних справах з порушенням законодавства України.

19 грудня 2021

Звернення КРЦ щодо оголошення бойкоту Олімпійських і Паралімпійських ігор-2022

6 грудня 2021 року Сполучені Штати Америки заявили про дипломатичний бойкот зимових Олімпійських ігор-2022 та Параолімпійських ігор-2022, які відбудуться в лютому 2022 року в Китаї. США не відправлять своїх офіційних представників до КНР.

13 грудня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 1 обшук, 53 затримання\утримання, 34 арешти, 53 випадки допитів, опитувань та «розмов», та 39 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 88 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 грудня 2021

Заява КРЦ у зв'язку з арештом адвоката Едема Семедляєва

11 листопада 2021 року, «Центральний районний суд Сімферополя» визнав винним адвоката Едема Семедляєва у правопорушенні за статтею 19.3 КоАП РФ (Непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції).

12 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр презентує аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 73 затримання\утримання, 16 арештів, 73 випадки допитів, опитувань та «розмов», 1 етапування та 40 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 47 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 4 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 листопада 2021

Конвенція про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою

Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні пропонує вашій увазі офіційний переклад Конвенції про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою.

10 листопада 2021

Заява КРЦ у зв'язку з вироком фігурантам третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок чотирьом фігурантам так званої третьої бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір», яких затримали російські силовики 11 березня 2020 року.

2 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 46 обшуків, 238 затримань/утримань і 238 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за 9 місяців поточного року становить 147: 25 - нові арешти, 18 - адміністративні арешти, 83 - продовження терміну утримання під вартою, вироки - 22. Зафіксовано 292 випадки порушення права на справедливий суд, 122 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 38 випадків етапування політв'язнів Криму. Штрафи виносили 55 разів.

22 жовтня 2021

Чи може вижити Крим без дніпровської води?

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов в інтерв'ю телеканалу «Дом» заявив, що Крим зможе вижити без дніпровської води за умови, що розподіл цієї води буде інший, ніж зараз.

19 жовтня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 7 обшуків, 67 затримань\утримань, 13 арештів, 67 випадків допитів, опитувань і «бесід», 2 етапування і 25 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 4 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 27 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитися у нашому звіті.

18 жовтня 2021

Окупанти планують пробурити в Криму 36 свердловин: чи вирішить це проблему з дефіцитом води?

«Голова» кримського уряду Юрій Гоцанюк заявив, що у 2021 році окупанти планують пробурити на півострові 36 свердловин на чотирьох водозаборах в рамках комплексного плану щодо забезпечення водопостачання. Та чи справді це допоможе покращити ситуацію з дефіцитом води в Криму? Чи не буде ніяких негативних наслідків після буріння таких свердловин? Відповідь на ці питання надав експерт Кримськотатарського Ресурсного Центр Євген Хлобистов.

11 жовтня 2021

«У заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему» - Хлобистов про завод «Кримський титан»

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов відреагував на заяву окупантів про створення комплексу щодо вилучення «корисних речовин» з кислотонакопичувача заводу «Кримський титан». Він заявив в інтерв'ю «Крим.Реалії», що у заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему.

8 жовтня 2021

«Поверніть мені тата»

Підтриманий: Посольством Федеративної Республіки Німеччина у Києві

7 жовтня 2021

Представник Меджлісу зустрівся із Головою ДЕСС

У п'ятницю, 10 вересня, Голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв провів робочу зустріч із головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан та юристами відомства.

7 жовтня 2021