Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Заява КРЦ у зв'язку із вироком політв'язню Марлену Мустафаєву

30 листопада 2022 року у Ростові-на-Дону відбулося чергове судилище над представником корінного кримськотатарського народу Марленом Мустафаєвим.

1 грудня 2022

Заява КРЦ у зв’язку із вироками фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір»

24 листопада 2022 року в Ростові-на-Дону відбулося чергове судилище над п'ятьма громадянами України, представниками корінного кримськотатарського народу за звинуваченням у «терористичній діяльності та спробі захоплення влади» (так звана «справа Хізб ут-Тахрір»), затриманих російськими силовиками у березні 2019 року.

1 грудня 2022

В окупованому Криму сильно обміліло Тайганське водосховище

У Білогірському районі окупованого Криму сильно обміліло Тайганське водосховище, водоймище майже розділилося на дві частини через падіння рівня води.

30 листопада 2022

«Дії рф ускладнюють адаптивну стійкість Криму до змін клімату» - Бойченко

Експертка КРЦ Світлана Бойченко вважає, що аридні кліматичні умови, несприятливі прояви зміни клімату на фоні неефективного менеджменту влади та активної військової діяльності, значно погіршують комфортність та життєдіяльність населення Криму та ускладнюють його адаптивну стійкість до змін клімату.

28 листопада 2022

«Вирішення еколого-економічних проблем Криму можливо тільки після повернення його до України» - Хлобистов

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов вважає, що питання деокупації Криму тісно пов’язані з вирішенням проблем подолання завданої шкоди природним ресурсам та довкіллю Криму.

23 листопада 2022

«Необхідно розвинути концепцію міжнародного злочину екоциду» - Бабін

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін вважає, що злочини проти довкілля, пов’язані із російською агресією, спричиняють істотний негативний вплив на глобальне потепління; водночас важливою стає їх вірна міжнародно-правова кваліфікація, а тому необхідно розвинути концепцію міжнародного злочину екоциду.

22 листопада 2022

У Єгипті розповіли про проблеми впливу російської окупації Криму на зміну клімату

Із 6 до 18 листопада у Шарм-ель-Шейху (Єгипет) пройшов Саміт ООН зі зміни клімату (#COP27), в рамках якого Кримськотатарський Ресурсний Центр спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України провели сайд-івент на тему: «Вплив на зміну клімату: Крим, корінні народи та міжнародні злочини».

19 листопада 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр подає аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 2 затримання, 1 обшук, 23 арешти, 2 випадки допитів, опитувань та розмов та 2 етапування. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 4 випадки порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті. Крім того, в аналізі є дані щодо порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях за період повномасштабної війни.

9 листопада 2022

Крим: виклики, загрози, шляхи вирішення

Значне збільшення використання та споживання води (інтенсифікація будівництва, промисловості, туризму та мілітаризація) та припинення поставок прісної води з материкової частини України призвели до зниження рівня води в деяких водоймах до критичного рівня, а кліматичні зміни погіршили цю ситуацію.

2 листопада 2022

У Чорному морі через війну загинуло 50 тисяч дельфінів

Через повномасштабну війну Росії проти України, через бомбардування та ракетні обстріли загинуло 50 тисяч дельфінів. Про це розповів керівник наукового департаменту природного парку «Тузловські лимани» Іван Русєв.

2 листопада 2022

В окупованому Криму знизилися запаси водосховищ

Обсяг водосховищ в окупованому Криму на початок листопада зменшився на 11 млн. кубометрів порівняно з показниками на початку жовтня. Про це повідомили у «Кримському управлінні з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища».

2 листопада 2022

Кому зашкодить вибух на Каховській ГЕС?

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що російські війська замінували Каховську гідроелектростанцію. За його словами, якщо окупанти її підірвуть, то окупований Крим мінімум на 10-15 років залишиться без води. Та кому ж дійсно зашкодить цей вибух?

27 жовтня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2022 року

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2022 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 25 обшуків, 108 затримань/утримань і 124 допити, опитування і «бесіди». Загальна кількість арештів за перші 9 місяців поточного року становить 138. Зафіксовано 263 випадки порушення права на справедливий суд, 25 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 24 випадки етапування політв'язнів Криму. Крім цього, у аналізі є дані про порушення прав людини в Херсонській та Запорізькій областях за період повномасштабної війни.

26 жовтня 2022

Звернення КРЦ у зв'язку з незаконною масовою мобілізацією корінного кримськотатарського народу до збройних структур росії

Кримськотатарський Ресурсний Центр направив звернення Генеральному секретарю ООН пану Антоніу Гутеррішу у зв'язку з незаконною масовою мобілізацією корінного кримськотатарського народу до збройних структур росії. Люди не хочуть воювати. Як їм допомогти? КРЦ буде добиватися реакція Генсека ООН.

24 жовтня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр подає аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 5 затримань, 1 обшук, 27 арештів, 7 випадків допитів, опитувань та розмов та 5 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 32 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

13 жовтня 2022

«Збалансований розвиток кримськотатарського народу є частиною цілей Сталого розвитку до 2030 р» - Хлобистов

26-27 вересня експерт КРЦ, проф. Євген Хлобистов брав участь у Стратегічній сесія неформальної мережі Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що відбулася за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Уряду Швеції.

13 жовтня 2022

Заява КРЦ у зв'язку із «вироками» Наріману Джелялову, братам Ахтемовим

21 вересня 2022 року у «Верховному суді Криму» відбулось заключне «судове засідання» у «справі з підриву газопроводу в селі Перевальне». Наріману Джелялову, Азізу та Асану Ахтемовим оголосили «вирок».

21 вересня 2022

В окупованому Криму масово гине риба

Кримчани виявили масову загибель риби у ставку поряд із Бельбецьким водозабором, а також на пляжі в районі села Юркіне.

12 вересня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 19 затримань, 14 арештів, 20 випадків допитів, опитувань та розмов та 3 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 35 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

12 вересня 2022

Україна прийняла перший нормативно-правовий акт для реалізації ЗУ «Про корінні народи України»

У вівторок, 23 серпня, Кабінет Міністрів України прийняв нормативно-правовий акт «Порядок закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу».

6 вересня 2022