Шакір Селім народився 10 квітня 1942 року в селі Біюк-Ас (Ласточкіно), що в Криму, у багатодітній родині, ставши восьмою дитиною. Його дитинство припало на трагічний період депортації кримських татар: разом із родиною він був депортований до Узбекистану, де проживав у Джамбайському районі Самаркандської області.
Освіту здобув у Самаркандському державному університеті, закінчивши філологічний факультет. Після цього працював учителем, а згодом став журналістом. Він багато років був власним кореспондентом газети «Ленин байрагъы» в Самаркандській області та очолював відділ програм кримськотатарською мовою на обласному радіо.
У 1989 році Шакір Селім повернувся до Криму, де активно включився у культурне та громадське життя. Він працював заступником редактора газети «Достлукъ», брав участь у важливих літературних подіях, зокрема у всесоюзному з’їзді письменників у москві. Також був делегатом IV Курултаю кримськотатарського народу.
У 1992 році його обрали головою Ради кримськотатарської літератури, яку він очолював багато років. З 1997 року він керував редакцією літературного журналу «Йылдыз», відіграючи значну роль у розвитку кримськотатарської літератури.
Писати вірші він почав ще у 1960-х роках, а його перші публікації з’явилися у 1963 році. За життя видав низку поетичних збірок, серед яких:
• «Акъбардакъ» («Підсніжник», 1974),
• «Дуйгъуларым» («Мої відчуття», 1979),
• «Севги алеви» («Вогонь любові», 1981),
• «Уянув» («Пробудження», 1986),
• «Еллерни динъле» («Слухай вітри», 1990),
• «Тюшюндже» («Роздуми», 1996),
• «Къырымнаме» (2006, другий том вийшов посмертно).
Окреме місце у його творчості займає перекладацька діяльність. Він переклав кримськотатарською мовою твори видатних класиків, зокрема Адама Міцкевича («Кримські сонети»), Тараса Шевченка («Катерина») та інших.
Шакір Селім помер 18 листопада 2008 року в Акмєсджіті (Сімферополі), залишивши по собі значну літературну спадщину та вагомий внесок у розвиток кримськотатарської культури. Його творчість і сьогодні залишається важливою частиною національної літератури та пам’яті корінного кримськотатарського народу.