Минулого тижня в аеропорту Стамбула, після прильоту з Хорватії була затримана відома кримськотатарська журналістка Гульсум Халілова. Як стало зрозуміло, затримання було здійснено згідно з російським запитом у рамках Інтерполу.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв зазначив, що російські силовики та адвокат за призначенням цілеспрямовано не повідомили Гульсум Халілову про кримінальне переслідування з конкретною метою.
«У мене така сама ситуація, тільки у нас статті різні. Я маю статтю 280.1 КК рф. Гульсум, як журналістку переслідують за те, що вона висвітлювала події блокади Криму, і її звинувачують, ніби вона мала пряме відношення до озброєних батальйонів. Але сам процес такий самий, як і в мене: було рішення так званого суду першої інстанції, вони самі ж призначили адвоката і не попередили, а потім провели суд вже другої інстанції, тобто вони відхилили апеляційну скаргу найнятого адвоката. Насправді держава може надавати адвокатів, але те, що вона не повідомляє нічого підзахисному, це дуже велике питання. Все це робиться цілеспрямовано, щоб ми, не маючи інформації, прямуючи кудись, могли бути заарештовані та екстрадовані до росії», – пояснив він.
Проте постають головні питання: чому ж Інтерпол виконує запити рф та як закликати світ не співпрацювати із державою-терористом?
За словами Барієва, Інтерпол не є політичною організацією, це міжнародна організація, основним завданням якої є об'єднання зусиль національних правоохоронних органів країн-учасниць у боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. І відповідно, якщо держава, яка є учасницею цього міжнародного утворення, подає заявку про те, що та чи інша особа перебуває у розшуку, то центральний офіс Інтерполу приймає це повідомлення.
«Ми повинні розуміти, що міжнародна система переслідування злочинців у кримінальних справах є багатошаровою. Є Інтерпол, Європол, двосторонні угоди, система співпраці у межах СНД. І наприклад, якщо інформація потрапляє в Інтерпол і центральний офіс знімає людину, отримуючи інформацію, що вона переслідується з політичних причин, це не означає, що людина пропадає з інших систем міжнародних комунікацій», – додав він.
Але що ж можна зробити?
За словами менеджерки Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмили Коротких, КРЦ тривалий час співпрацює з українським Національним центральним бюро Інтерполу аби нелегітимні спроби окупантів переслідувати наших громадян не мали жодних правових наслідків на міжнародному рівні.
«В межах такого співробітництва наше завдання, по-перше, довести, що стаття за якою переслідується людина є сталим та поширеним інструментом політичного переслідування російськими так званими правоохоронними органами. По-друге, оскільки в Статуті організації чітко прописано, що співробітництво відбувається в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини ми апелюємо до того, що росія порушує норми як власного національного законодавства, наприклад територіальний принцип дії російського законодавства або принцип громадянства, так і норми міжнародного права, як власне Декларації, яку вже було згадано чи гуманітарного права, зокрема статі 64 IV Женевської конвенції, згідно якої країна-окупант не має права застосовувати власне кримінальне законодавство і створювати власні судові органи на окупованій території», – пояснила вона.
Представниця КРЦ додала, що організація має десятки випадків, коли обробка відомостей щодо мешканців Криму, яких незаконно переслідує росія, інституціями МОКП – Інтерполу була припинена, іноді навіть щодо тих осіб, які навіть не здогадувались, що знаходяться у «міжнародному розшуку».
«До речі, у випадку з Гульсум Халіловою ми отримали такий лист ще у січні 2020 року, але він гарантує виключення з реєстрів лише на дату отримання запиту, скоріш за все, з боку росії був направлений повторний запит щодо неї. Або був використаний інший механізм в рамках Інтерполу», – відзначила Людмила.
Говорячи про виключення росії з системи Інтерполу, Барієв зазначив, що це не проста ситуація. Експерти КРЦ вивчатимуть це питання: «що потрібно зробити, щоб виключити її з Інтерполу».
«Деякі держави, проводячи політичні переслідування своїх громадян, зловживають повідомленнями в Інтерпол. Такі сповіщення називають червоними. Сама росія вчиняє терористичні дії, неправомірно використовує своє законодавство на території тимчасово окупованого Криму та зловживає червоними повідомленнями, за що має бути покарана, але з іншого боку, ми розуміємо, що нам потрібне рішення міжнародних судів, що політична еліта цієї країни є злочинцями. Ми повинні довести, що повідомлення, які подає росія, вони більшою мірою політично мотивовані. Але росія велика за територією країна, вона сплачує внесок, тому я сумніваюся, що вдасться повністю виключити її з Інтерполу», – пояснив він.
Барієв зазначив, що є міжнародні організації вже намагаються боротися з цим. Наприклад, Fair Trials International запропонувала створити ефективні засоби правового захисту для осіб, які розшукуються відповідно до червоного повідомлення за несправедливими звинуваченнями; карати країни, які часто зловживають системою Інтерполу; для більшої прозорості роботи Інтерполу.
Центр досліджень проблем світу також розробив рекомендації для Інтерполу, зокрема щодо видалення червоних повідомлень та розсилок для людей, які отримали статус біженця відповідно до Конвенції 1951 року про біженців, виданих країнами їх походження, та заснувати незалежний орган для регулярної перевірки червоних повідомлень.
Людмила Коротких підтвердила, що Статут Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол дійсно не має положення щодо припинення членства. Це питання підіймалось декілька разів на різних рівнях, і все приходить до того, що має бути політична воля 2/3 членів організації аби внести відповідні зміни до Статуту та легалізувати процедуру виключення члена Інтерполу з її складу. А поки, враховуючи зловживання росії своїми правами члена Інтерпол у березні цього року оголосив про обмеження для росії щодо безпосереднього введення інформації в систему Інтерполу. Було ухвалено рішення про перевірку такої інформації і посилив контроль за московським офісом, щоб уникнути можливих зловживань каналами Інтерполу.
«Не зважаючи на це, у самій організації доволі обережно ставляться до питання виключення росії з Інтерполу, оскільки мова йде про те, що у випадку її виключення, це може бути найбільша країна світу, у якій без страху бути виданими правосуддю можуть переховуватись міжнародні злочинці. Хоча найстрашніші злочинці 21 століття і так переховуються у росії, наша задача зробити так, щоб це змінилось і ці злочинці понесли справедливе покарання за свої злочини і Інтерпол тут може відіграти не останню роль», – заключила Людмила.