У п’ятницю, 19 лютого, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяв участь у прес-конференції, організованій Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, на тему: “Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України”. Експерт розповів про проблеми функціонування шкіл кримськотатарською мовою, проінформував про ситуацію із етнічними ЗМІ на півострові, а також озвучив рекомендації, спрямовані на збереження та розвиток кримськотатарської мови.
.830_545.jpg)
У заході взяли участь:
Тарас Кремінь – Уповноважений із захисту державної мови;
Ескендер Барієв – голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу;
Таміла Ташева – заступниця Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим;
Андрій Щекун – координатор Крайової ради українців Криму (КРУК);
Сергій Стуканов – керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, співкоординатор руху «Простір свободи».
Барієв у своєму виступі відзначив, що з початком окупації Криму Росією ситуація на півострові в сферах діяльності ЮНЕСКО (освіта, наука, культура, інформація, свобода ЗМІ та ін.) знаходиться в критичному стані. Кримськотатарський Ресурсний Центр на постійній основі фіксує порушення в даних сферах.
"Незважаючи на те, що окупаційна влада «офіційно» визнала кримськотатарську мову однією з державних, сфери її використання звужене, відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів органів окупаційної влади, тобто представлені виключно російською мовою, діловодство ведеться тільки російською мовою, людям навіть відмовляють у праві користуватися рідною мовою в так званих судах, зафіксовані випадки погроз звільнення працівників за те, що вони розмовляли між собою рідною мовою, що є порушенням статей 2, 8, 15 і 17 Декларації ООН про права корінних народів", – пояснив він.
За інформацією експерта, до окупації в Криму діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. Згідно даних окупаційної влади наразі залишилося 7 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 3 – з російською та кримськотатарською мовами навчання, а 6 шкіл отримали статус "загальноосвітньої" школи. Навчання кримськотатарською мовою дозволяється тільки до 9 класу і за заявою батьків. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди в подачі таких заяв: "в Криму одна рідна мова – російська", "відсутність аудиторій", "відсутність викладацького складу", "відсутність підручників", також зафіксовані випадки грубої відмови: змушують батьків відмовлятися від навчання кримськотатарською мовою, або скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури.
"Адміністрація шкіл робить зауваження дітям через спілкування рідною мовою, проводяться рейди пошуку так званої екстремістської і забороненої літератури. У школи приходять співробітники ФСБ для так званих профілактичних бесід з кримськотатарськими дітьми. У школах учням роздають анкети, через які намагаються з'ясувати настрої в сім'ях і їх схильність до доносів", – додав він.
Крім цього, окупаційна влада активно займається переписуванням і фальсифікацією історіографії Криму і кримськотатарського народу, що також відбивається в шкільних підручниках з історії. У підручнику історії за 10 клас, за яким повинні були вчитися в школах окупованого Криму, містилися висловлювання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу, зокрема, ненависть до кримськотатарського народу. У виданні були приведені неправдиві і необ'єктивні висловлювання щодо історії кримськотатарського народу з проявами ксенофобії.
Голова КРЦ також окреслив й іншу важливу проблему – ситуацію з етнічними ЗМІ.
Після окупації телеканал АТР припинив мовлення через відмову в отриманні ліцензії. Разом з ним припинили роботу дитячий телеканал "Лялє", радіостанції "Мейдан-ФМ" і "Лідер", що входять до інформаційного холдингу АТР. У будівлі телеканалу АТР проводилися обшуки. В результаті телеканал АТР змушений був переїхати до Києва.
"В альтернативу телеканалу АТР і кримськотатарської редакції на ДТРК «Крим», 22 квітня 2015 року була створена автономна некомерційна організація «Громадська кримськотатарська телерадіокомпанія», що отримала назву "Міллєт", і радіо "Ветан Сєдасєн". 28 серпня Роскомнагляд видав Громадській кримськотатарській телерадіокомпанії універсальні ліцензії на мовлення телеканалу "Міллєт" і радіостанції "Ветан Сєдасєн", – повідомив Барієв.
Однак, в Криму співробітники російської поліції і Рахункової палати провели обшуки на провладному кримськотатарською телеканалі "Міллєт". Крім цього, наразі проводиться робота по реорганізації цього каналу, на якому мовлення буде здійснюватися російською мовою. Також планується введення заборони на використання назв авторських передач кримськотатарською мовою.
"Ця ситуація підтверджує дискримінацію кримскотатарського народу у використанні кримськотатарської мови навіть на провладних телеканалах. Подібні дії окупаційної влади ведуть до русифікації корінного населення", – підсумував член Меджлісу.
Для збереження та розвитку кримськотатарської мови Барієв озвучив наступні рекомендації:
– розробити і прийняти Стратегію розвитку і популяризації кримськотатарської мови на період до 2032 року;
– сприяти створенню науково-дослідного інституту кримськотатарської мови;
– сприяти дистанційному вивченню кримськотатарської мови, а також створення і розвитку незалежних недільних шкіл в Криму;
– прийняти Закон "Про корінні народи";
– забезпечити державну фінансову підтримку єдиного кримськотатарського телеканалу АТР;
– Кабінету міністрів України створити інститут Уповноваженого з захисту мов корінних народів України