Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив на необхідності посилення зусиль для повернення зниклого безвісти кримськотатарського військовослужбовця Ернеста Баранова.
Він зазначив, що ми всією нашою країною шалено радіємо кожному обміну, коли додому в Україну з російського полону повертаються НАШІ військовополонені та цивільні заручники з різних куточків України.
«Ми неодноразово не тільки говоримо, що в кожному обміні обов’язково повинні бути представники з Криму, зокрема корінного кримськотатарського народу (військовополонені/політв’язні), але й системно сприяємо Координаційному штабу в пошуку їх фізичного знаходження в місцях несвободи. У крайньому обміні, який відбувся 5 лютого 2026 року, було 2 військовополонених з числа представників корінного кримськотатарського народу, що стало не тільки радістю, але й ковтком надії для багатьох кримських татар незалежно від їх місця проживання. Це був сигнал про те, що українська держава бореться за звільнення кожного свого громадянина», — наголосив Голова Правління КРЦ.
Однак, за його словами, нам не менш боляче і прикро за тих батьків, дружин і друзів, які приїжджають на кожен обмін, але їдуть так і не зустрівши свою близьку людину.
«Ось уже майже 4 роки батьки Ернеста Баранова не пропускають жодного обміну, у надії побачити свого сина в одному з автобусів із повернутими в Україну військовополоненими», — нагадав він.
Барієв підкреслив, що за 4 роки боротьби за молодшого сина Ельміра і Юрій Баранови не зупиняли пошуки ні на хвилину. Самовіддано відвідують усі мітинги, зустрічі родичів з представниками правоохоронних органів, обміни, аби отримати хоч якусь звістку чи інформацію про долю свого сина, який зник безвісти в червні 2022 року під час бою на сході України, а саме в Донецькій області, в селищі Красногорівка.
Правозахисник додав, що батько Ернеста, кримчанин Юрій Баранов, уже давно став символом та обличчям незламного очікування, адже майже 4 роки самовіддано бореться за повернення свого сина — військового 503-го окремого батальйону — з російського полону.
«Сім’ю Баранових я знаю особисто ще з Криму. Ернест Баранов народився в Кєфє (Феодосії). Коли в 2014 році розпочалася окупація Криму, хлопцю було лише 11 років, але вже тоді він чітко усвідомив свою позицію. Ця родина з перших днів окупації Криму зайняла принципову позицію і брала активну участь у боротьбі проти окупантів. Ельміра та Юрій стали активними учасниками “Комітету із захисту прав кримськотатарського народу” у 2014 році. Окупаційна влада Криму переслідувала Юру на півострові, через що вони були змушені переїхати до Києва, де їх син Ернест вступив до військового ліцею імені Івана Богуна. У 2020 році він підписав контракт із Збройними силами України та став морським піхотинцем 503-го окремого батальйону, відомого як «Борсуки»», — зауважив Барієв.
15 червня 2022 року життя родини Баранових кардинально змінилося. Саме в цей день їхній молодший син Ернест, якому було лише 19 років, разом із побратимами був на бойовому завданні, де йшов першим і побачив засідку ворога. Завдяки тому, що Ернест перший відкрив вогонь і взяв удар на себе, врятував життя групі своїх побратимів. Побратими розповіли батькам Ернеста, що він отримав поранення у ноги і в груди, але через щільний обстріл евакуювати його не змогли.
«Незважаючи на те, що офіційно Ернест вважається зниклим безвісти, батьки переконані, що він живий і перебуває у полоні, саме тому не припиняють боротьбу за долю свого сина», — зазначив Голова Правління КРЦ.
Окрім цього він повідомив, що деякі зі звільнених хлопців казали батькам про те, що бачили Ернеста у 2022 році десь у лікарнях на Донеччині, а потім були й ті, хто стверджував, що їхній син перебуває нібито в Макіївському СІЗО.
Жодної офіційної інформації про місцезнаходження Ернеста батьки не мають, проте живуть надією і вірою, що одного прекрасного дня зможуть обійняти свого молодшого сина.
«Хочу вкотре звернутися до української влади і компетентних органів України, до повноважень яких входить пошук і сприяння поверненню таких людей додому, посприяти якнайшвидшому звільненню наймолодшого кримськотатарського військовослужбовця, який, як вважають батьки, потрапив у полон і перебуває там майже 4 роки», — підкреслив правозахисник.