За оновленими даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, вже 35 родичів кримських політв’язнів помер, так і не дочекавшись повернення своїх рідних.
Серед останніх випадків — смерть 85-річної Сєйярє Гугурик, матері кримських політв’язнів Рустема та Бекіра Гугуриків. Останні роки її життя були сповнені тривоги та болю через переслідування обох синів російською окупаційною владою. Після арешту молодшого сина Рустема у 2022 році, а згодом і затримання старшого — Бекіра, вона була змушена переживати постійний страх за їхню долю, не маючи змоги бачити чи підтримати своїх дітей. Багаторічні переживання, боротьба за їхнє звільнення та нові удари з боку окупаційної влади стали для неї непосильним випробуванням.
Ще однією трагічною втратою стала смерть Лілі Мамбетової— дружини кримського політв’язня Халіла Мамбетова. Протягом усього часу незаконного ув’язнення чоловіка вона підтримувала родину, боролася за його звільнення та не втрачала надії на його повернення. Проте Халіл Мамбетов і досі перебуває за ґратами та був позбавлений можливості попрощатися з дружиною.
Також минулого літа трагічно обірвалося життя матері кримського політвʼязня Івана Яцкіна. Жінка тяжко хворіла, проте щодня жила з вірою, що зможе побачити сина. Іванутримується за 4000 кілометрів від її будинку, але його невідпустили, щоб попрощатися. Вона буквально згасла відпостійних переживань за долю свого сина.
Трагедія сталася і в сім’ї кримського політв’язня Раїма Айвазова. Його брат трагічно загинув унаслідок нещасного випадку. Раїм, як і багато інших незаконно ув’язнених кримських політв’язнів, не зміг попрощатися з близьким родичем.
За цей період померли батько та дідусь політв’язня Мемета Белялова, які так і не дочекалися його звільнення та встановлення справедливості.
На жаль, це не перші випадки, коли рідні кримських політв’язнів не доживають до звільнення своїх близьких. Серед таких історій — Броніслав Данилович, батько Ірини Данилович; Заідін Бектемиров, батько Вадима Бектемирова; Ліля Мамбетова, дружина кримського політв’язня Халіла Мамбетова; Аліє Чийгоз, мати політв’язня Ахтема Чийгоза; Енвер Джелял — батько Нарімана Джеляла, та інші.
Ці трагедії не є випадковими. Постійна напруга, стрес, моральне виснаження і тривале очікування забирають здоров’я та життя родичів політв’язнів, особливо людей поважного віку. Обшуки, тиск, ізоляція, заборона на побачення — усе це впливає на фізичний і психологічний стан родин.
До цього трагічного списку ми також додаємо Лейлу Ібрагімову — матір безвісти зниклого кримського татарина Ервіна Ібрагімова, якого російські силовики викрали 24 травня 2016 року. Майже десять років вона жила в болісній невідомості, не маючи жодної достовірної інформації про долю сина, та до останнього сподівалася дочекатися його повернення. Постійні переживання, виснажливе очікування й невідомість щодо долі Ервіна тяжко позначилися на її здоров’ї, і вона померла, так і не побачивши сина.
Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує, що ця трагічна статистика вкотре демонструє руйнівний вплив російських репресій не лише на політв’язнів, а й на їхні родини. КРЦ наполягає на необхідності якнайшвидшого звільнення всіх незаконно ув’язнених та їх повернення до родин. Зволікання з їхнім звільненням забирає не лише час, а й життя близьких людей.
Фото: Taras Ibrahimov